УЖИК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ужа́чки «півники болотні, Iris pseudacorus L.» (бот.)
похідне демінутивне утворення від уж «вуж»;
назва мотивується формою повзучого кореневища, яке нагадує вужа, або місцем поширення рослин (вогкі луки, болота), де водяться вужі, змії;
р. ужик виводиться з узик, яке вважається похідним від у́зкий «вузький», за формою листя рослини, що відбито також у літературній назві р. са́бельник «вовче тіло болотне» (Анненков 178);
р. [ужачки] «тс.», [ужик] «вовче тіло болотне, Comarum palustre L.», [узик] «тс.», бр. [ужачкі, ву́жачкі] «півники болотні»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ужачка
ужички
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ужачкі | білоруська |
| ву́жачкі «півники болотні» | білоруська |
| узик «тс.» | польська |
| ужик | російська |
| у́зкий «вузький» | російська |
| са́бельник «вовче тіло болотне» | російська |
| узик | російська |
| ужачки «тс.» | російська |
| ужик «вовче тіло болотне, Comarum palustre L.» | російська |
| уж «вуж» | українська |
у́жва́ «мотузка з пруття, лози або дуба Г, Нед; мотузка з гнучкого пруття Кур; велике дерев’яне кільце, яким з’єднуються між собою плуг і колісня Г; кільце зі скручених гілок смереки для люшні, огорожі; кільце, за яке чіпляють гряділь; кільце зі скручених гілок, яким зв’язують драбину з люшнею О»
утворення від псл. *ǫžе «ужва», паралельного до *vǫžе «вужва» (‹ *vonzjo-), які пов’язані з *(v)ǫzьlъ «вузол», vęzati;
р. [у́же] «вірьовка», [ужи́ще] «тс., зав’язка», схв. у̀же «тс.», стсл. ѫжє «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ужба
«ужва»
у́жви
«вірьовки в гойдалці»
уже́вка
«ужва Нед; капиця Мо»
ужи́вка
«мотузка»
ужи́вки
«мотузки»
у́жик
«дерев’яна закрутка для скріплення чого-небудь»
ужи́сько
«мотузка для ув’язування сіна на возі»
ужи́ще
«мотузка Г, Нед; мотузка, якою прив’язують рубель; товста мотузка; стара товста мотузка; довга товста мотузка О»
ужі́вка
«вужівка»
ужі́лка
«тс.»
у́жо́в
«ужва»
ужо́вка
«мотузка О; мотузка з гнучкого пруття Кур; дерев’яна закрутка для скріплення чого-небудь Л; кільце з гілок ліщини О»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *ǫžе «ужва» | праслов’янська |
| *vǫžе «вужва» (‹ *vonzjo-) | праслов’янська |
| *(v)ǫzьlъ «вузол» | праслов’янська |
| vęzati | праслов’янська |
| у́же «вірьовка» | російська |
| ужи́ще «тс., зав’язка» | російська |
| у̀же «тс.» | сербохорватська |
| ѫжє «тс.» | старослов’янська |
ужовник «змійовик, ракові шийки, Polygonum bistorta L.» (бот.)
похідне утворення від уж «вуж»;
назва мотивується подібністю дерев’янистого вигнутого кореневища рослини до змії, вужа;
пор. ще укр. змійови́к, р. змееви́к, змеи́ный ко́рень, ч. hadovec, hadí kořen, слц. hadovac, схв. трава од змиje, слн. gadjі koren «тс.», н. Schlangenknöterich, Drachenwurz, Krebswurz, Natterwurz, фр. serpentaire «тс.», що мають ту саму мотивацію;
р. у́жик, бр. [венжоўнік], п. rdest wężownik, ч. užovník (Ан);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ужик
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Drachenwurz | аромунський |
| венжоўнік | білоруська |
| Schlangenknöterich | німецька |
| Krebswurz | німецька |
| Natterwurz | німецька |
| змееви́к | російська |
| у́жик | російська |
| hadovac | словацька |
| уж «вуж» | українська |
| змійови́к | українська |
| serpentaire «тс.» | французька |
| hadovec | чеська |
| užovník (Ан) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України