ПІЇТ — ЕТИМОЛОГІЯ
пії́т «поет»
запозичення з грецької мови, що відбиває Рейхлінову (новогрецьку) вимову: гр. ποιητής «творець, поет»;
р. болг. пии́т «поет»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
піи́т
пії́та
«тс.»
пії́тика
«поетика»
піїти́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пии́т «поет» | болгарська |
| ποιητής «творець, поет» | грецька |
| пии́т «поет» | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України