ПРИТКИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
притки́й «прудкий»
псл. [*рrytъkъ], очевидно, похідне від *рrytiti «швидко рухатися, поспішати», спорідненого з лит. spráusti «втискати», sprū́sti «вириватися, вислизати», лтс. sprаûtіês «підійматися, проростати (про картоплю)», свн. spriеӡеn «давати пагони», гот. sprautô «швидкий», дангл. spréwlian «борсатися», англ. sprawl «розтягти», кімр. ffrwst «поквапливість»;
пов’язувалося також (Потебня РФВ 4, 218; Соболевский Лекции 120) з [пруд] «швидка течія води», прудки́й;
неприйнятне виведення з реконструйованого *рrygtь (Jagić AfSlPh 1, 432), або з *рrypt-, куди відноситься й болг. при́п(к)ам «біжу» (Георгиев Въпр. на бълг. етим. 22);
р. пры́ткий, бр. [пры́ткі], п. [prytnąć] «підскочити», ст. pryciаć «спішити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
притко́мо
«притьмом»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
sprawl «розтягти» | англійська |
пры́ткі | білоруська |
при́п(к) «біжу» | болгарська |
ам «біжу» | болгарська |
sprautô «швидкий» | готська |
spréwlian «борсатися» | давньоанглійська |
ffrwst «поквапливість» | кімрська |
sprаûtіês «підійматися, проростати (про картоплю)» | латиська |
spráusti «втискати» | литовська |
prytnąć «підскочити» | польська |
*рrytъkъ | праслов’янська |
пры́ткий | російська |
spriеӡеn «давати пагони» | середньоверхньнімецька |
*рrytiti «швидко рухатися, поспішати» | ? |
sprū́sti «вириватися, вислизати» | ? |
пруд «швидка течія води» | ? |
прудки́й | ? |
*рrygtь | ? |
*рrypt- | ? |
pryciаć «спішити» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України