ПЕЧАТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
печа́ть «печатка; відбиток»
псл. pečatь, пов’язане, очевидно, з *реkti «пекти» (букв. «знаряддя для випікання знаку»);
зіставлення з лтс. peka «лапа», гр. πεσσόν «гральна дошка», πεσσός «гральна кістка» (Zubatý AfSlPh 16, 407) непереконливе;
неприйнятне також припущення (Mikkola FUF 2, 78) про походження від тюрк. bitik «літера»;
р. печа́ть, бр. пяча́ць, др. печать, п. pieczęć, ч. pečet’, слц. pečat’, вл. pječat, болг. печа́т, м. печат, схв. пèчат, слн. pečát, стсл. печать;
Фонетичні та словотвірні варіанти
допеча́тка
напе́чаток
«слід; враження»
печа́тальник
«друкар»
печа́тати
«опечатувати; друкувати Нед»
печа́тка
печатка́р
печатка́рня
«майстерня для виготовлення печаток»
печа́тник
печа́тня
«друкарня»
печа́тувати
«опечатувати Нед; друкувати Ме»
пече́чька
«печатка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пяча́ць | білоруська |
| печа́т | болгарська |
| pječat | верхньолужицька |
| πεσσόν «гральна дошка» | грецька |
| πεσσός «гральна кістка» | грецька |
| печать | давньоруська |
| peka «лапа» | латиська |
| печат | македонська |
| pieczęć | польська |
| pečatь | праслов’янська |
| *реkti «пекти» (букв. «знаряддя для випікання знаку») | праслов’янська |
| печа́ть | російська |
| пèчат | сербохорватська |
| pečat' | словацька |
| pečát | словенська |
| печать | старослов’янська |
| bitik «літера» | тюркські |
| pečet' | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України