ОЛІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
олі́я «рідка жирова речовина; олійна фарба; мастило»
псл. olějь;
запозичення з латинської або грецької мови;
лат. oleum «олія» походить від гр. *ἔλαι- Ϝον (звідки також гр.ἔλαία «олива»), що разом з вірм. ewl «олія» зводиться до невідомого середземноморського джерела;
р. [оле́й, оле́я], бр. але́й, др. олѣи «оливкова олія», п. ч. слц. olej, вл. wolij, нл. wolej, болг. еле́й, схв. о̀ла̄j «лляна олія», слн. ólje, [ólej], стсл. олѣи «оливкова олія»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
але́йня
алє́й
голі́й
«тс.»
олє́й
«тс.»
олі́їстий
олі́їти
олі́й
«олія»
олі́йка
олі́йний
олі́йник
«той, хто виготовляє або продає олію»
олійникі́вна
«дочка олійника»
олі́йництво
олі́йниця
«підприємство, де виготовляють олію; посуд для олії; [дружина олійника Бі]»
олійниче́нко
«син олійника»
олі́йничка
«дружина олійника»
олі́йня
«підприємство, де виготовляють олію»
олія́рня
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| але́й | білоруська |
| еле́й | болгарська |
| wolij | верхньолужицька |
| ewl «олія» | вірменська |
| *ἔλαι- Ϝον (звідки також гр.ἔλαία «олива») | грецька |
| олѣи «оливкова олія» | давньоруська |
| oleum «олія» | латинська |
| wolej | нижньолужицька |
| olej | польська |
| olějь | праслов’янська |
| оле́й | російська |
| j «лляна олія» | сербохорватська |
| olej | словацька |
| ólje | словенська |
| олѣи «оливкова олія» | старослов’янська |
| оле́я | українська |
| ólej | українська |
| olej | чеська |
олія «фіалка триколірна, братки, Viola tricolor L.» (бот.)
можливо, пов’язане з олі́я1, хоча мотивація назви неясна;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| олі́я | ? |
гас «горюча рідина»
результат скорочення англ. gas-oil «гас» (букв, «світильногазова нафта»), утвореного з gas «гас, світильний газ» і oil «олія; нафта», яке має те саме походження, що й укр. олі́я;
бр. га́за «гас», п. [gaz] «нафта», [gas, gaza] «тс.», болг. газ «гас», м. гас, схв. [гȃс] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
газ
газ
«гасова лампа»
ґаз
га́за
ґа́за
«тс.»
газни́ця
«гасова лампа»
га́сівка
«тс.; гасова плита, гасова пічка»
га́сни́к
«гасова лампа; [каганець Mo; банка на гас]»
га́сни́ця
«тс.; банка на гас»
гасо́к
«каганець»
гасу́ля
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| gas-oil «гас» (букв, «світильногазова нафта») | англійська |
| га́за «гас» | білоруська |
| газ «гас» | болгарська |
| гас | македонська |
| gaz «нафта» | польська |
| гȃс «тс.» | сербохорватська |
| олі́я | українська |
| gas «тс.» | українська |
| gaza «тс.» | українська |
| gas «гас, світильний газ» | ? |
| oil «олія; нафта» | ? |
олейка́р «дігтяр»
очевидно, запозичення зі словацької мови;
слц. olejkár «торговець (лікарськими) маслами і мазями», як і ч. olejkář «торговець олією», є похідним від olej «олія», якому відповідає укр. олі́я;
до 1914 р. словаки – продавці олії – ходили в Росію на промисел зі своїм товаром;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| словаки | російська |
| olejkár «торговець (лікарськими) маслами і мазями» | словацька |
| олі́я | українська |
| olejkář «торговець олією» | чеська |
| olej «олія» | ? |
оле́йни́к «скляр; словак, що ходить зі склом Шух»
очевидно, результат семантичної видозміни слц. [оlejník] «рознощик олії», похідного від оlej «олія», якому відповідає укр. олі́я;
на українському ґрунті слово поширилось і на тих словаків, які торгували склом;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| оlejník «рознощик олії» | словацька |
| олі́я | українська |
| оlej «олія» | ? |
олі́йниця «жук ряду твердокрилих, наривник, Mulabris Fabr.» (ент.)
похідне утворення від олі́я;
назва зумовлена тим, що цей жук виділяє (як засіб захисту) яскраво-жовті крапельки крові, схожі на олію (БСЭ 29, 181; УРЕ 9, 506);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| олі́я | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України