МЕЖІВНИК — ЕТИМОЛОГІЯ

межа́

псл. *medjā «середина; границя»;
споріднене з лит. mẽdis «дерево», [mẽdė] «ліс», лтс. mežs «тс.», прус. median «дерево», дінд. mádhyaḥ «середній», ав. maiδia-, гр. μέσσος, лат. medius «тс.», гот. midjis «розташований посередині», двн. mitti, вірм. mē «середина»;
іє. *medhio- «середній»;
р. межа́, бр. мяжа́, др. межа, п. miedza, ч. mez, слц. medza, вл. mjeza, нл. mjaza, полаб. midsa «скиба», болг. межда́, м. меѓа, схв. мèђа, слн. mêja «межа; ліс», стсл. мєжда;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безме́жжя
безме́жний
меджа
меджува́ти
межа́к «камінь на межі»
межеви́й
меже́ний «середній, звичний»
межи́ти «встановлювати межі; пересувати межі»
межі́вка «розмежовування»
межівни́к «землемір»
ме́жник
ме́жни́к «те. Ж; межа в полі; сусід по полю О»
межо́ванє «тс.»
межо́ви́й
межови́к
межува́льний
межувальник
межува́ти «встановлювати межі; бути близьким до чого-небудь; [пересувати межі Ж]»
межува́тися «відділятися; бути суміжним»
міжа́ «сусід по полю»
міжа́к «проміжок»
міжни́к
міжовщик «ТС.»
обме́жений
обме́жка «межування»
обме́жний
обме́жник
обме́жництво
обме́жувальний
обме́жувати
обме́жувач
обмі́жка «тс. Пі; межа Ж»
обмі́жний
обмі́жок «обніжок; [прикордонний стовп Бі]»
перемежа́ти «чергувати»
помеже́нник «сусід по земельному володінню»
помеже́нно «суміжно»
поме́жжє «прилегла до межі частина поля»
поме́жно «тс.»
по́між «поряд; підряд» (присл.)
помі́жний «суміжний»
помі́жник «тс.»
проме́жина
проме́жка «проміжок»
проме́жний «проміжний»
проме́жок «тс.; стежка по межі між двома полями»
проміжни́й
про́міжок
розме́же «розмежування; розмежувальна етіна»
розмежува́льний
су́меж «поряд»
суме́жний
суме́жник «сусід по земельному володінню»
су́між «тс.»
сумі́жний
сумі́жник «[тс.]; підприємство, тісно пов’язане з іншим»
узмі́жок «смуга вздовж межі»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
maiδia- авестійська
мяжа́ білоруська
межда́ болгарська
mjeza верхньолужицька
«середина» вірменська
midjis «розташований посередині» готська
μέσσος грецька
mitti давньоверхньонімецька
mádhyaḥ «середній» давньоіндійська
межа давньоруська
*medhio- «середній» індоєвропейська
medius «тс.» латинська
mežs «тс.» латиська
mẽdis «дерево» литовська
меѓа македонська
mjaza нижньолужицька
midsa «скиба» полабська
miedza польська
*medjā «середина; границя» праслов’янська
median «дерево» прусська
межа́ російська
мèђа сербохорватська
medza словацька
mêja «межа; ліс» словенська
мєжда старослов’янська
mez чеська
mẽdė «ліс» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України