МАСЛО — ЕТИМОЛОГІЯ

ма́сло «харчовий молочний продукт; мінеральна жирова речовина; мастило»

псл. maslo ‹*mazslo, утворене за допомогою суфікса -slo (пор. весло́ ‹ *vez-slo) від основи дієслова mazati «мазати»;
р. болг. м. масло, бр. ма́сла, др. масло, п. вл. нл. masło, ч. слн. máslo, слц. maslo, схв. мȁсло, стсл. масло;
Фонетичні та словотвірні варіанти

замасльо́кати «забруднити»
масельни́чка
масе́льце́
масили́ста «яка дає жирне молоко» (корова)
масли́нка «посудина для збивання масла»
ма́слити
ма́сличка «тс.»
маслінни́й «масляний»
масловатий «маслянистий»
маслува́ти «маслосвятити, робити маслосвяття»
масльо́ни «вид млинців»
масльо́нити «ялозити»
ма́сляна
масляни́стий
ма́сляниця
ма́сля́нка «сколотини; масельничка, мастильниця; мергельна глина»
масля́р «продавець масла»
ма́сьо «масло» (дит.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ма́сла білоруська
масло болгарська
masło верхньолужицька
масло давньоруська
масло македонська
masło нижньолужицька
masło польська
maslo праслов’янська
масло російська
мȁсло сербохорватська
maslo словацька
máslo словенська
масло старослов’янська
máslo чеська
mazati «мазати» (пор. весло́ ‹ *vez-slo) ?

ма́сло «вид гри; вид дитячої забави О»

мотивація зв’язку неясна;
пов’язане з ма́сло1;
р. [ма́сло] «гра в дубинки; гра з дерев’яною кулькою; ямка в грі у свинки», [ма́сленка] «гра, у яку грали на масницю»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ма́сличко «вид гри»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ма́сло «гра в дубинки; гра з дерев’яною кулькою; ямка в грі у свинки» російська
ма́сленка «гра, у яку грали на масницю» українська
ма́сло ?

ве́сло «в’язка лика, з якого плетуть личаки»

псл. *vęz-slo, похідне від того самого кореня vęz-, що і в дієслові vęzati «в’язати», утворене за допомогою іменного суфікса -slo, як і ма́сло՛, українська рефлексація ę як е не зовсім ясна (пор. угле́діти при гляді́ти);
р. вя́сло «перевесло, в’язка», бр. вясло «в’язка (лика, бубликів), перевесло»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

весло́ «в’язка однорідних предметів»
перевесло «солом’яна чи трав’яна зав’язка для снопа»
перевя́сло
порове́сло «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вясло «в’язка (лика, бубликів), перевесло» білоруська
*vęz-slo праслов’янська
вя́сло «перевесло, в’язка» російська
vęz- ?
vęzati «в’язати» ?
-slo ?
ма́сло ?

маслє́нка «плиска біла, Моtacilla alba L.» (орн.)

похідне утворення від ма́сло;
мотивація назви неявна;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ма́сло ?

маслю́к «гриб Ixocomus (Suillus) luteus (L.) Quél. (Boletus L.)» (бот.)

похідні утворення від ма́сло, зумовлені тим, що шапинки цих грибів укриті слизовою маслянистою шкіркою;
пор. нвн. Butterpilz «маслюк», букв. «масляний гриб»;
р. маслёнок, [масла́к, маслю́к, масля́ник], бр. масля́к, п. maśluk, maślak, ч. máslák, máselník, слц. masliak, болг. ма́сленка, масло́вка, слн. maslénka «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

масльох «тс.»
маслю́г
масля́к
масляник
масьли́ник
масьнєник
Етимологічні відповідники

Слово Мова
масля́к білоруська
ма́сленка болгарська
Butterpilz «маслюк» нововерхньонімецька
maśluk польська
maślak польська
маслёнок російська
masliak словацька
maslénka «тс.» словенська
масла́к українська
маслю́к українська
масля́ник українська
масло́вка українська
máslák чеська
máselník чеська
ма́сло ?
Butterpilz «маслюк» ?

маслю́к «братки, фіалка триколірна, Viola tricolor L.» (бот.)

назва зумовлена, очевидно, блискучим виглядом квіток цієї рослини;
похідне утворення від ма́сло;
п. [maśluk] «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
maśluk «тс.» польська
ма́сло ?

маслю́к «слимак, Li max L.» (зоол.)

похідне утворення від ма́сло;
назва зумовлена слизуватим характером тіла слимака;
Фонетичні та словотвірні варіанти

масла́к
масля́к «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ма́сло ?

масляниця «нічний метелик, Phalaena L.» (ент.)

похідне утворення від ма́сло;
назва виникла у зв’язку з давнім віруванням у те, що душі померлих втілюються в метеликів і можуть завдавати шкоди худобі, зокрема псувати молоко;
пор. і англ. butterfly «метелик», букв. «масляна муха», нвн. [Milchdieb] (назва метелика, букв. «молочний злодій»), які вважаються етимологічно неясними (ODEE 131);
п. [maślak] «вид денного метелика»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
butterfly «метелик» англійська
Milchdieb (назва метелика, букв. «молочний злодій») нововерхньонімецька
maślak «вид денного метелика» польська
ма́сло ?
і ?

ма́сля́нка «лілея лісова, Lilium martagon L.; петрів хрест лускатий, Lathraea squamaria L.; парило звичайне, Agrimonia eupatoria L. Mak; чистотіл звичайний, Chelidonium majus L. Mak; рястка Фішера, Ornithogalum brachystachys Fisch. Mak; жовтець їдкий, Ranunculus acer L. Mak» (бот.)

назви зумовлені народним уявленням, нібито згодовування коровам бульб лісової лілії, жовтцю і под. (рослин з квітками жовтого кольору) забезпечує жовтий колір масла;
похідні утворення від ма́сло;
р. [ма́сло] «лілія лісова», [маслёнок] «тс.», [ма́сленка] «жовтець повзучий, Ranunculus repens L.», [масля́нка] «жовтець їдкий; крокус (шафран) сітчастий, Crocus reticulatus Ster.», п. [masłasz] «басія», [maslosz] «лілія лісова», [masleszka] «тс.», ч. вл. [maslenka] «жовтець», слц. [máselnik, máselnička] «лілія лісова», схв. мȁслац «жовтець, Ranunculus ficaria»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

маслєнкє «під’ялинник звичайний, Monotropa hypopitys L.»
масло «лілія лісова; купина аптечна, Polygonatum officinale All. (Convallaria polygonatum)»
масльонки «петрів крест лускатий»
масляник «басія олійна, Bassia butyracea Roxb.»
маслянки «крокус строкатий, Crocus variegatus Hop. et Horn.»
масляночка «лілія лісова»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
maslenka «жовтець» верхньолужицька
masłasz «басія» польська
ма́сло «лілія лісова» російська
мȁслац «жовтець, Ranunculus ficaria» сербохорватська
máselnik «лілія лісова» словацька
máselnička «лілія лісова» словацька
маслёнок «тс.» українська
ма́сленка «жовтець повзучий, Ranunculus repens L.» українська
масля́нка «жовтець їдкий; крокус (шафран) сітчастий, Crocus reticulatus Ster.» українська
maslosz «лілія лісова» українська
masleszka «тс.» українська
maslenka «жовтець» чеська
ма́сло ?

оливни́к «заяча капуста, Sedum telephium L.» (бот.)

похідне утворення від оли́ва;
пор. [масне зілля Mak, масляне зілля Mak, тучне́ зі́лє ВеНЗн], р. [воронье сало, воронье масло], слц. masna bylina, схв. тусти боб, туша, тушти боб, тушћ «тс.»;
назва зумовлена тим, що рослина належить до родини товстолистих, у клітинах яких збирається багато води;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
воронье сало російська
воронье російська
масло російська
тусти боб сербохорватська
masna словацька
оли́ва ?
масне зілля Mak ?
масляне зілля Mak ?
тучне́ ?
зі́лє ?
ВеНЗн ?
туша ?
тушти ?
боб ?
тушћ «тс.» ?

шмари́тися «з’являтися у великій кількості»

експресивне утворення від [шмарува́ти] «змащувати», пор. позитивну конотацію у слів ума́щувати, масни́й, ма́сло тощо;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шмарува́ти «змащувати» українська
масни́й українська
ма́сло українська
ума́щувати українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України