ЛО — ЕТИМОЛОГІЯ

лата́ття «водяна рослина з великим листям і жовтими або білими квітками, Nymphaea L.» (бот.)

очевидно, пов’язане з ла́та, лата́ти з огляду на велике листя, пор. лата́тий «з великим і широким листям»;
непереконливо зіставлялося з псл. *loky «калюжа» (Machek Jm. rostl. 41), з болг. лати́на (бот.) «крес, настурція», ла́тиф «тс.», схв. лаћуни «Cyclamen europaeum», лàћӯх «гілочка винограду з китицями» (Bern. I 693);
р. [лата́тье] «латаття; глечики жовті; калюжниця болотна», бр. ло́таць «калюжниця», п. łotoć «калюжниця болотна», [łataj, łotocie, łotacz, łołasz, łotocz] (з укр.), ч. [lataj, lotaj, lotač, lotáč] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ваташ «тс.»
латани́на «лист латаття білого»
лататина «калюжниця болотна»
лата́ть «калюжниця болотна, Calthaраlustris L.; латаття біле, Nymphaea alba L.»
латахи́ «водяна рослинність з широким листям»
лата́ч «тс.»
лата́ше «тс.; глечики жовті, Nuphar luteum Sm.»
ло́
ло́тай «калюжниця болотна»
лотайка
ло́так
ло́тань
лотар
ло́татень
лота́тє
лота́ття
ло́та́ть
лота́ч
лотачка
лототь
лотоць
лоточ
ло́точник
лотошки
ло́тошник
ло́цот
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ло́таць «калюжниця» білоруська
лати́на «крес, настурція» (бот.) болгарська
ла́тиф «тс.» болгарська
łotoć «калюжниця болотна» польська
łataj (з укр.) польська
łotocie (з укр.) польська
łotacz (з укр.) польська
łołasz (з укр.) польська
łotocz (з укр.) польська
*loky «калюжа» праслов’янська
лата́тье «латаття; глечики жовті; калюжниця болотна» російська
лаћуни «Cyclamen europaeum» сербохорватська
лàћӯх «гілочка винограду з китицями» сербохорватська
ла́та українська
лата́ти українська
лата́тий «з великим і широким листям» українська
lataj «тс.» чеська
lotaj «тс.» чеська
lotač «тс.» чеська
lotáč «тс.» чеська


ли́жка «ложка; ніж, яким вирізують заглиблення в ложці»

псл. lyžьka ‹ *lūzьka «тс.», паралельне *lъžъka ‹ *lužьka, відбитому в укр. ло́жка;
менш переконлива думка (Дзендзелівський УЗЛП 85 – 87) про розвиток початкового ли, як і ло, з цсл. lъ;
припущення про спорідненість з ли́жа (Mikkola Berühr. І 137) необґрунтоване;
р. [лы́жка] «ложка», бр. лыжка, п. łyżka, [łeżka], ч. слц. [lyžka] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зали́жник
ли́жґа «ложка»
лижка́р «майстер, що робить ложки»
лижка́рство «виробництво ложок»
ли́жник «полиця для ложок»
ли́зя «ложка» (дит.)
ли́шка «тс.»
нали́жник «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лыжка білоруська
łyżka польська
łeżka польська
lyžьka «тс.» праслов’янська
*lъžъka праслов’янська
*lūzьka праслов’янська
*lužьka праслов’янська
*lūzьka праслов’янська
*lužьka праслов’янська
*lūzьka праслов’янська
лы́жка «ложка» російська
lyžka «тс.» словацька
ло́жка українська
ли українська
ло українська
ли́жа українська
церковнослов’янська
lyžka «тс.» чеська

лопу́х «Arctium L. (Lappa Adans); [підбіл звичайний, мати-й-мачуха, Tussilago farfara L.; калюжниця болотна, Caltha palustris L.] Mak; лист лопуха; (перен.) некмітлива людина» (бот.)

псл. lорuхъ «лопух; рослина з великим широким листям», похідне утворення від lоръ (lap-) «лист.», як і lopata «лопата» та ін;
споріднене з лит. lãpas «лист»;
іє. *lē˘p-/lō˘p- «щось широке, плоске»;
зіставляється також з лат. lappa «лопух великий» (Brückner 312; Мaсһек ESJČ 340);
р. лопу́х «лопух», бр. ло́пух «тc.; [підбіл; калюжниця болотна]», п. łopuch «лопух», ч. lopuch, [lopouch] «тс.», [lopúch] «підбіл», слц. lopúch «лопух», нл. łopuch «квасениця, Охаlis L.», łompuch «щавель звичайний, Rumех acetosa L.», болг. [ло́пух] «арум плямистий, Arum maculatum L.; рослини з широким листям; листя овочів», [ло́пох] «лопух», лопуш «кремена», схв. [лòпӯх] «лопух; кремена; підбіл; дивина, Verbascum L.», слн. lopúh «лопух»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лапу́х «лопух»
лапу́шник
лепух
лепухє «калюжниця болотна»
липух «тс.»
ло «латаття біле»
лопух «латаття біле, Nymphaea alba L.; підбіл звичайний»
лопух «латаття біле; кремена лікарська, Petasites officinalis Mnch.»
лопух «лопух, Arctium L.; підбіл звичайний»
лопуха «кремена лікарська»
лопуш «лопух великий, Lappa major Gaertn.»
лопу́ше «зарості лопуха»
лопушина «латаття біле»
лопуши́на «лопух; лист лопуха»
лопуши́нє «листя лопуха»
лопуши́ння «лопухи; зарості лопуха; [листя лопуха]»
лопуши́тися «широко розростатися»
лопу́шни́к «лопух; кремена лікарська»
лопушня́к «[лопух]; зарості лопуха»
лопу́шшя (зб. до лопу́х], [опух гіркий] «лопух» Mak, [опу́ша] «тс.», [солодке опуша] «підбіл звичайний», [лапухова́тий] «листатий» Бі, [лопуха́тий] «схожий на лопух, з великим листям», лопухува́тий, лопуша́ний «лопуховий», лопуши́ний «тс.», [лопуши́стий] «широколистий; лапатий (про сніг)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ло́пух «тc.; [підбіл; калюжниця болотна]» білоруська
ло́пух «арум плямистий, Arum maculatum L.; рослини з широким листям; листя овочів» болгарська
ло́пох «лопух» болгарська
лопуш «кремена» болгарська
*lē˘p-/lō˘p- «щось широке, плоске» індоєвропейська
lappa «лопух великий» латинська
lãpas «лист» литовська
łopuch «квасениця, Охаlis L.»«щавель звичайний, Rumех acetosa L.» нижньолужицька
łompuch «квасениця, Охаlis L.»«щавель звичайний, Rumех acetosa L.» нижньолужицька
łopuch «лопух» польська
lорuхъ «лопух; рослина з великим широким листям» праслов’янська
lopata «лопата» праслов’янська
lоръ праслов’янська
lap- праслов’янська
lоръ праслов’янська
lap- праслов’янська
лопу́х «лопух» російська
лòпӯх «лопух; кремена; підбіл; дивина, Verbascum L.» сербохорватська
lopúch «лопух» словацька
lopúh «лопух» словенська
lopuch чеська
lopouch «тс.» чеська
lopúch «підбіл» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.