КУБ — ЕТИМОЛОГІЯ

куб «шестигранник»

лат. cubus «грань, гральна кістка» (‹cubitum «лікоть») походить від гр. κύβος «гральна кістка (що мала форму куба)», спорідненого з двн. huf «стегно», дангл. hype, гот. hups «тс.»;
запозичене, можливо, через західноєвропейське посередництво (нім. Kubus, фр. англ. cube) з латинської мови;
р. бр. болг. м. куб, п. kub, ч. вл. kubus, схв. кŷб, слн. kúb;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кубату́ра
ку́бик
кубі́зм
кубі́ст
кубі́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
куб білоруська
куб болгарська
kubus верхньолужицька
hups «тс.» готська
κύβος «гральна кістка (що мала форму куба)» грецька
hype давньоанглійська
huf «стегно» давньоверхньонімецька
cubus «грань, гральна кістка» (‹cubitum «лікоть») латинська
куб македонська
kub польська
куб російська
кŷб сербохорватська
kúb словенська
kubus чеська

куб «великий казан, бак для перегонки або кип’ятіння рідини; [видовбаний з дерева келих, кубок]»

вважається також (Абаев Этимология 1984, 18) ідеофоном, що виникав незалежно в різних мовах;
споріднене з гр. κύμβος «посудина», κύμβη «келих», дінд. kumbháḥ «горщик, глечик», ав. xumba- «горщик, заглиблення», що зводяться до іє. *koub(h)-/kub(h)- або *kumbh- «щось видовбане, видовбаний з дерева посуд»;
псл. *kubъ «видовбана з дерева посудина»;
реконструкція псл. *kobъ (Machek ESJČS 243–244), а також пов’язання з псл. *kъbьlъ «чан» (Sławski JP 22, 140), з лат. cuppa «кубок» (Brückner 279; Mikl. EW 147), з двн. kuofa «діжка», нвн. Kufe «чан» (Преобр. І 403), з тюрк. kub «глечик», kup «тс.» (Mikl. TEI 2, 112, Nachtr. 2, 160; Matzenauer LF 9, 32) або з каз. тат. kübi «діжка» (Korsch AfSlPh 9, 517) непереконливі;
р. бр. куб, др. кубъкъ «кубок», п. kubek «келих», слц. [kúb] «піхви для бруска», нл. kubk «келишок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

куба́й «видовбаний з дерева келих, кубок»
куба́н «великий череп’яний горщик для смальцю, масла»
куба́шка «дерев’яна посудина для пиття, для борошна»
ку́бир «велика посудина для меду тощо»
куби́шка «келих, випукла посудина, невелика дерев’яна посудина; бутель, глечик, кухоль»
ку́бка «дерев’яний посуд для бринзи; посудина для міряння О»
ку́бок
ку́бошка
кубу́шка «повна жінка; [келих]»
кувбу́шка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
xumba- «горщик, заглиблення» авестійська
куб білоруська
κύμβος «посудина» грецька
kuofa «діжка» давньоверхньонімецька
kumbháḥ «горщик, глечик» давньоіндійська
кубъкъ «кубок» давньоруська
*koub(h)-/kub(h)- або *kumbh- «щось видовбане, видовбаний з дерева посуд» індоєвропейська
kübi «діжка» казахська
cuppa «кубок» латинська
kubk «келишок» нижньолужицька
Kufe «чан» нововерхньонімецька
kubek «келих» польська
*kubъ «видовбана з дерева посудина» праслов’янська
*kobъ праслов’янська
*kъbьlъ «чан» праслов’янська
куб російська
kúb «піхви для бруска» словацька
kübi «діжка» татарська
kub «глечик» тюркські
κύμβη «келих» ?
з ?
kup «тс.» ?

кот «прилад для вимірювання кількості рідини в бочці»

молд. кот (рум. cot) «лікоть (також як міра)» походить від лат. cubitus «тс.», спорідненого з гр. κύβος «западина перед стегном у тварини», κῡφός «зігнутий», двн. hūba «ковпак, чохол, (дерев’яний) кубок», укр. куб;
запозичення з молдавської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ко́тчик «людина, що міряє вино в бочці»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
κύβος «западина перед стегном у тварини» грецька
κῡφός «зігнутий» грецька
hūba «ковпак, чохол, (дерев’яний) кубок» давньоверхньонімецька
cubitus «тс.» латинська
кот «лікоть (також як міра)» (рум. cot) молдавська
cot румунська
куб українська

ку́бан «хабар»

очевидно, пов’язане з [куба́н] «великий горщик», куб «великий казан»;
розвиток значення «горщик» – «хабар» не є ізольованим явищем;
як семантичну паралель пор. фр. pot-devin букв. «горщик вина», пізніше «хабар»;
наголос ку́бан (замість куба́н), можливо, свідчить, що слово є запозиченням з польської мови;
пов’язання з п. ст. kubana «коханка», ч. ст. kuběna «тс.» (Brückner 279) або з рум. cu bani «з грошима» (Karłowicz SWO 319) позбавлене підстав;
бр. [куба́н] «тс.», п. kuban «тс.; клунки з їжею, солодощами»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
куба́н «тс.» білоруська
kubana «коханка» польська
kuban «тс.; клунки з їжею, солодощами» польська
cu bani «з грошима» румунська
pot-devin французька
kuběna «тс.» чеська
куба́н «великий горщик» ?
куб «великий казан» ?
pot-devin ?
пізніше «хабар» ?
ку́бан (замість куба́н) ?
kubana «коханка» ?
kuběna «тс.» ?

куба́ра «вид корабля»

запозичення з середньогрецької мови;
сгр. κουμβάριον «галера», пов’язане з гр. κύμβη «чаша; човен», спорідненим з брет. komb «улоговина, видолинок», дінд. kumbháḥ «посудина, глечик», псл. kubъ, укр. куб;
припущення псл. *kǫbara (Соболевский РФВ 70, 90) не обов’язкове;
р. [куба́ра] «тс.», др. кубара «(грецький) корабель», стсл. *кѫбара (кѫвара?);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
komb «улоговина, видолинок» бретонська
κύμβη «чаша; човен» грецька
kumbháḥ «посудина, глечик» давньоіндійська
кубара «(грецький) корабель» давньоруська
kubъ праслов’янська
*kǫbara праслов’янська
κουμβάριον «галера» середньогрецька
*кѫбара (кѫвара?) старослов’янська
куб українська
куба́ра «тс.» ?

куба́ра «прилад для зняття роя бджіл з дерева (складається з довгої жердини і прикріпленого до неї мішка)»

неясне;
можливо, пов’язане з куб «великий казан, бак»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
куб «великий казан, бак» ?

куба́рка «схожа на дзиґу»

запозичення з російської мови;
р. куба́рь «дзиґа» утворене від куб (зовнішньо дзиґа схожа на глечик з опуклими боками);
пов’язання з нгр. κουβάρι(ον) «клубок, міток» або з дінд. kubhanyuḥ «той, що кружляє в танці», гр. κυβιστάω «танцюю», нвн. hüpfen «стрибати», дісл. hoppa «тс.» (Uhlenbeck 58; Walde–Hofm. І 297) непереконливі;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
κυβιστάω «танцюю» грецька
kubhanyuḥ «той, що кружляє в танці» давньоіндійська
hoppa «тс.» давньоісландська
hüpfen «стрибати» нововерхньонімецька
κουβάρι(ον) «клубок, міток» новогрецька
куба́рь «дзиґа» російська
куб (зовнішньо дзиґа схожа на глечик з опуклими боками) ?

ку́бовий «яскраво-синій» (про тканину)

очевидно, запозичення з російської мови;
р. ку́бовый «тс.» походить від [куб] (бот.) «рослина індиго, Indigofera tinctoria . », утвореного, очевидно, лексико-семантичним способом від куб «великий казан, бак»;
назва пов’язана з тим, що від індиго після обробки у спеціальному кубі одержували фарбу синього кольору;
бр. кубавы «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кубавы «тс.» білоруська
ку́бовый «тс.» російська
куб «рослина індиго, Indigofera tinctoria . » (бот.) ?
куб «великий казан, бак» ?

кубо́ша «верша»

неясне;
можливо, пов’язане з куб «великий казан, бак»;
р. [куба́н] «вид верші на обручах», [куба́р, ку́барь, кубы́рь] «тс. »;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
куба́н «вид верші на обручах» російська
куба́р українська
ку́барь українська
кубы́рь «тс. » українська
куб «великий казан, бак» ?

ку́брик «барило»

не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з куб2;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
куб ?

ку́бах «ямка, в яку садять капусту, картоплю тощо»

менш переконливе безпосереднє виведення (Варбот Этимология 1979, 36) від псл. *(s)kob- «згинати, скривляти»;
результат видозміни назв. пов’язаних з [ко́вбиця] «заглибина для попелу у печі», [ко́вбашка] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ко́бух «ямка, в яку садять картоплю»
ко́вбах «тс.»
ку́баха «тс. Ва; місце під піччю для попелу; заглибина біля печі, де зберігають сіль, сірники тощо Па»
ку́башка «засік; заглиблення біля комина для дрібних кухонних речей ЛЧерк»
ку́башок «місце під піччю для попелу; запічок, де зберігають сірники Mo»
кубу́шка «осине гніздо»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*(s)kob- «згинати, скривляти» праслов’янська
ко́вбиця «заглибина для попелу у печі» ?
ко́вбашка «тс.» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України