КРАСКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
краса́
псл. krasa;
певної етимології не має;
пов’язується з псл. kresati «кресати», первісно «створювати, творити» (ЭССЯ 12, 95–97);
зіставляється з лит. kárštas «гарячий», karštis «спека, жара», лтс. kar̃sa «тс.», kar̃sêt «розпалювати, розігрівати», звідки первісне значення «блиск вогню; світло» → «щось гарне» (Sławski III 60);
зближують також із лит. grõžis «краса» (Machek ESJČ 289–290);
малоймовірний зв’язок з двн. hruom «слава», гот. hroѣeigs «переможний», ісл. hrosa «слава», дісл. hrósa «славити, хвалитися», hróđz «слава» (Фасмер II 367);
висловлювалась гіпотеза про зв’язок з лит. krosnis «піч», лтс. krãsns «тс.» (Skok II 180–181; Младенов 256; Bern. 1608; Walde–Hofm. I 277–278);
р. бр. краса́, п. вл. krasa, ч. слц. krása, нл. kšasa, болг. м. кра́сен «гарний», схв. крáсан «тс.», слн. krásen «прекрасний», стсл. краса;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́красити
«вичистити»
викраша́ти
«хизуватися»
(себе)]
викраша́тися
«красуватися»
за́крас
«фарба»
за́кра́ска
красаве́ць
красави́ця
красави́чка
красаву́ля
«веселка»
кра́сень
красиве́нний
«дуже гарний»
краси́вий
кра́сий
«строкатий, барвистий»
кра́сик
«рябий собака»
краси́ло
красильний
краси́льник
краси́льня
краси́стий
«тс.»
краси́тель
кра́си́ти
кра́си́тися
красівки́
«пістряві мухи»
красі́течний
«дуже гарний»
красі́ти
«красуватися»
красі́тка
«красуня»
красі́тний
«красивий»
кра́ска
краска́р
«маляр»
кра́ски́
«дитяча гра»
краскува́ти
«фарбувати»
красни́вечко
«рум’яна»
(?)
кра́сний
«гарний, прекрасний»
красні́вечко
«тс.»
красні́ти
«кращати»
красови́тий
красови́ця
«красуня»
красота́
красо́тка
красо́ха
красувати
«виділятися красою; цвісти (перев. про злакові)»
(ся)
красу́ля
красу́н
красу́нь
красу́ня
красу́ня
красу́ха
красу́ха
«тс.»
красу́чий
«гарний, красивий»
красю́к
«красень»
красю́щий
«дуже гарний, красивий»
кра́ся
«веселка»
крашани́к
«пофарбований у червону фарбу сардак»
кра́шанка
«пофарбоване на Великдень яйце; [яйце]»
крашени́к
крашени́на
«пофарбована тканина»
крашени́ці
«червоні вовняні штани в гуцулів»
крашеня́к
«тс.»
крашни́на
«(різнокольорові) текстильні товари (?)»
окра́са
окраша́ти
покра́са
«прикраса; у весільному обряді: кривава пляма на сорочці молодої; червона запаска як символ цнотливості нареченої; червоні стрічки, які роздають учасникам весільного обряду»
прекра́сний
прикра́са
прикра́сити
при́красний
«надзвичайно гарний»
прикраша́льний
приукра́са
«прикраса»
розкра́ска
розкра́шувач
сукраси́ти
«прикрасити»
украси́вий
«прикрашений (?)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| краса́ | білоруська |
| красен «гарний» | болгарська |
| krasa | верхньолужицька |
| hroѣeigs «переможний» | готська |
| hruom «слава» | давньоверхньонімецька |
| hrósa «славити, хвалитися» | давньоісландська |
| hróđz «слава» | давньоісландська |
| hrosa «слава» | ісландська |
| kar̃sa «тс.» | латиська |
| karsêt «розпалювати, розігрівати» | латиська |
| krãsns «тс.» | латиська |
| kárštas «гарячий» | литовська |
| karštis «спека, жара» | литовська |
| grõžis «краса» | литовська |
| krosnis «піч» | литовська |
| кра́сен «гарний» | македонська |
| kšasa | нижньолужицька |
| krasa | польська |
| krasa | праслов’янська |
| kresati «кресати» | праслов’янська |
| краса́ | російська |
| крáсан «тс.» | сербохорватська |
| krása | словацька |
| krásen «прекрасний» | словенська |
| краса | старослов’янська |
| krása | чеська |
красови́к «квітень»
запозичення з білоруської мови;
бр. красаві́к «тс.» пов’язане з [красава́цца] «цвісти», краса́ «краса; пилок на хлібах, що цвітуть; [квіти, цвітіння, цвіт]», укр. краса́ «врода» (пор. також бр. кра́ска «квітка»);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| красаві́к «тс.» | білоруська |
| красава́цца «цвісти» | білоруська |
| краса́ «краса; пилок на хлібах, що цвітуть; [квіти, цвітіння, цвіт]» | білоруська |
| кра́ска | білоруська |
| краса́ «врода» (пор. також бр. кра́ска «квітка») | українська |
кра́сти
псл. krasti (‹*kradti);
дальші зв’язки неясні;
реконструюється давніше *kro-d- «іти, ступати в певний спосіб», як спсюіднене з дінд. krā́matі «ступає, іде» (ЭССЯ 12, 102–105);
вважається також спорідненим з лтс. krāt «збирати, складати, нагромаджувати», krājums «запас», що походять, очевидно, від іє. *krā(u)-/krəu-/ krū˘- «громадити, скупчувати», до яких зводиться також псл. kryti, укр. кри́ти;
зближення з лит. skródžiu, skrósti «розрізувати, розколювати» (Matzenauer LF 9, 3) малообґрунтоване;
зіставлення з гр. χλω̃δις «злодій» (Machek ESJČ 290; Specht 175, 248, 252, 319) непереконливе;
р. красть, бр. кра́сці, др. красти, п. kraść, ч. krásti, слц. kradnúť, вл. kradnyć, нл. kšadnuś, болг. крада́, м. краде, схв. крȁсти, слн. krásti, стсл. красти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
викрада́ч
докрада́тися
докра́стися
закрада́тися
закра́дливий
закра́стися
краде́жа
«кража»
кра́демці
«крадькома»
кра́дений
кра́ді́ж
краді́жка
кра́ді́жний
краді́й
кра́дки
кра́дці
кра́дьки
крадько́
крадькома́
крадьма́
крадю́ка
крадю́куватий
крадю́чий
крадя́щий
кра́жа
кра́стися
кра́цьки
крацьком
«тс.»
покради́ємці
«крадькома»
по́крадимці О
по́крадьки
покрацьки
«тс.»
розкрада́ч
скрада́тися
скра́дливий
скра́дний
увікра́стися
укра́дливий
укра́дьки
«крадькома»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кра́сці | білоруська |
| крада́ | болгарська |
| kradnyć | верхньолужицька |
| χλω̃δις «злодій» | грецька |
| krā́matі «ступає, іде» | давньоіндійська |
| красти | давньоруська |
| *krā(u)- «громадити, скупчувати» | індоєвропейська |
| krəu- | індоєвропейська |
| krū˘- | індоєвропейська |
| krāt «збирати, складати, нагромаджувати» | латиська |
| krājums «запас» | латиська |
| skródžiu | литовська |
| skrósti «розрізувати, розколювати» | литовська |
| краде | македонська |
| kšadnuś | нижньолужицька |
| kraść | польська |
| krasti (‹*kradti) | праслов’янська |
| *kradti | праслов’янська |
| *kro-d- «іти, ступати в певний спосіб» | праслов’янська |
| kryti | праслов’янська |
| красть | російська |
| крȁсти | сербохорватська |
| kradnúť | словацька |
| krásti | словенська |
| красти | старослов’янська |
| кри́ти | українська |
| krásti | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України