КОШУЛЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
кошу́ля «сорочка»
псл. košulja;
загальнослов’янське запозичення з латинської мови, з поки що не встановленими часом і шляхами проникнення;
лат. casula «хатина, намет; (пізніше) плащ із каптуром» є демінутивною формою нлат. casa (‹ *cat-j-a) «хата, курінь», яке очевидно, зводиться до іє. *kat- «сплітати, скручувати»;
р. ст. кошу́ля «каптан, підбитий хутром», бр. кашу́ля «сорочка», др. кошуля «вид одягу», п. koszula «сорочка», ч. košile, ст. košule, слц. košel’a, [košul’a], вл. košla, [košula] «тс.», нл. košula «спідниця», болг. кошу́ля «сорочка», м. кошула, схв. кòшуља, слн. заст. діал. košúlja, стсл. кошоулга «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ко́шеля
«тс.»
куші́ль
«сорочка (у весільному обряді)»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кашу́ля «сорочка» | білоруська |
кошу́ля «сорочка» | болгарська |
košla | верхньолужицька |
košula «тс.» | верхньолужицька |
кошуля «вид одягу» | давньоруська |
*kat- «сплітати, скручувати» | індоєвропейська |
casula «хатина, намет; (пізніше) плащ із каптуром» | латинська |
кошула | македонська |
košula «спідниця» | нижньолужицька |
casa «хата, курінь» (‹ *cat-j-a) | новолатинська |
*cat-j-a | новолатинська |
koszula «сорочка» | польська |
košulja | праслов’янська |
кошу́ля «каптан, підбитий хутром» (ст.) | російська |
кòшуља | сербохорватська |
košel'a | словацька |
košul'a | словацька |
košúlja | словенська |
košúlja (заст.) | словенська |
košúlja (діал.) | словенська |
кошоулга «тс.» | старослов’янська |
košile | чеська |
košule (ст.) | чеська |
кошу́ля «струпи на голові дитини; прищі на голові ВеЗн»
очевидно, результат семантичного зближення з укр. кошу́ля «сорочка» (тут перен. «покриття»), запозиченого з молдавської мови ко́шурь (рум. cóşuri) «(мн.) вугрі, прищі; личинки ґедзя», одн. кош (coş), яке походить від лат. cossus «шашіль, глист», етимологічно не з’ясованого;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
cossus «шашіль, глист» | латинська |
ко́шурь «(мн.) вугрі, прищі; личинки ґедзя» (рум. cóşuri) | молдавська |
cóşuri | румунська |
coş | румунська |
кошу́ля «сорочка» (тут перен. «покриття») | українська |
кош (coş) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.