КЛІШНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
клішня́
очевидно, результат видозміни др. *клѣщьня, похідного від клѣщи «кліщі»;
фонетично незакономірне кле́шня́ є або північноукраїнською діалектною звуковою формою (пор. [ведро́, деда́, песо́к] ‹ въдро, дѣды, пъсъкъ), або наслідком запозичення з російської мови;
р. клешня́;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кле́шня́
кліша́
«клішня»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *клѣщьня | давньоруська |
| клѣщи «кліщі» | давньоруська |
| клешня́ | російська |
| кле́шня́ (пор. [ведро́, деда́, песо́к] ‹ въдро, дѣды, пъсъкъ) | українська |
| ведро́ | українська |
| деда́ | українська |
| песо́к | українська |
| въдро | українська |
| дѣды | українська |
| пъсъкъ | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України