ДЕМЕНО — ЕТИМОЛОГІЯ
де́ме́но́ «кермо»
запозичення з турецької мови;
тур. dümen ([demen]) «кермо» походить від іт. timóne «кермо, стерно, штурвал, дишло», яке зводиться до лат. tēmo (род. в. tēmōnis) «дишло», спорідненого з двн. dīhsala, дісл. þīsl, прус. teansis «тс.» і далі з ав. thanǰayeiti «тягне», псл. tęgnǫti, укр. тягти́;
р. [деме́нь] «кермо», болг. диме́н, дюме́н, схв. ст. дỳмен «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
де́ме́н
«корма, стерно, кермо Пі, Бі; лавка на човні; човен Ж»
деме́на
«лавка на човні; човен»
деме́нний
«тс.»
дементова́ти
«керувати судном»
деменщик
«стерновий»
демі́н
«човен»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| thanǰayeiti «тягне» | авестійська |
| диме́н | болгарська |
| dīhsala | давньоверхньонімецька |
| þīsl | давньоісландська |
| timóne «кермо, стерно, штурвал, дишло» | італійська |
| tēmo «дишло» (род. в. tēmōnis) | латинська |
| tęgnǫti | праслов’янська |
| teansis «тс.» | прусська |
| деме́нь «кермо» | російська |
| дỳмен «тс.» | сербохорватська |
| dümen «кермо» ([demen]) | турецька |
| тягти́ | українська |
| дюме́н | українська |
| дỳмен «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України