ДЕМЕНО — ЕТИМОЛОГІЯ

де́ме́но́ «кермо»

запозичення з турецької мови;
тур. dümen ([demen]) «кермо» походить від іт. timóne «кермо, стерно, штурвал, дишло», яке зводиться до лат. tēmo (род. в. tēmōnis) «дишло», спорідненого з двн. dīhsala, дісл. þīsl, прус. teansis «тс.» і далі з ав. thanǰayeiti «тягне», псл. tęgnǫti, укр. тягти́;
р. [деме́нь] «кермо», болг. диме́н, дюме́н, схв. ст. дỳмен «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

де́ме́н «корма, стерно, кермо Пі, Бі; лавка на човні; човен Ж»
деме́на «лавка на човні; човен»
деме́нний «тс.»
дементова́ти «керувати судном»
деменщик «стерновий»
демі́н «човен»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
thanǰayeiti «тягне» авестійська
диме́н болгарська
dīhsala давньоверхньонімецька
þīsl давньоісландська
timóne «кермо, стерно, штурвал, дишло» італійська
tēmo «дишло» (род. в. tēmōnis) латинська
tęgnǫti праслов’янська
teansis «тс.» прусська
деме́нь «кермо» російська
дỳмен «тс.» сербохорватська
dümen «кермо» ([demen]) турецька
тягти́ українська
дюме́н українська
дỳмен «тс.» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України