ГУТА — ЕТИМОЛОГІЯ

гу́та «скляний завод; [хата, курінь ЖК [гу́тиско] «місце, де був завод»

запозичення з польської мови;
п. huta «скляний або металургійний завод», як і ч. huť «металургійний завод», слц. huta «тс.», схв. [huta] «хата», походить від двн. hutte, hutta (свн. hütte) «хата, курінь, халупа; скляний або металургійний завод», нвн. Hütte «тс.», спорідненого з гр. κεύϑω «ховаю», можливо, також з псл. *kǫtja, укр. [ку́ча] «клітка (для курей); саж; хлів»;
р. гу́та (тех. заст.) «навіс, сарай, хата з піччю (для виготовлення скла тощо)», бр. гу́та «скляний завод»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гута «скляний або металевий завод» (XVII ст.)
гу́тисько
гути́ще «тс.»
гутни́к «майстер на скляному заводі» (заст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гу́та «скляний завод» білоруська
κεύϑω «ховаю» грецька
hutte давньоверхньонімецька
Hütte «тс.» нововерхньонімецька
huta «скляний або металургійний завод» польська
*kǫtja праслов’янська
гу́та «навіс, сарай, хата з піччю (для виготовлення скла тощо)» (тех. заст.) російська
huta «хата» сербохорватська
huta «тс.» словацька
ку́ча «клітка (для курей); саж; хлів» українська
huť «металургійний завод» чеська
hütte «хата, курінь, халупа; скляний або металургійний завод» ?

гути́ра «великий згусток, грудка, купа»

очевидно, похідне від основи gut- (повʼязуваної, як і ґу́ля, з іє. *gou- «заокруглюватися»), оформлене збільшувальним суфіксом -ира;
болг. гу́та «ґуля на голові; подагра», гу́тка «грудка», гу́тура «пухлина від удару», схв. гута «наріст, ґуля»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гу́та «ґуля на голові; подагра» болгарська
гута «наріст, ґуля» сербохорватська
гу́тка «грудка» українська
гу́тура «пухлина від удару» українська
gut- (повʼязуваної, як і ґу́ля, з іє. *gou- «заокруглюватися») ?
-ира ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України