ГОДУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
годува́ти
псл. godovati, похідне від godъ у значенні «свято, святковий бенкет», отже, первісне значення, очевидно, «частувати (на святковому бенкеті)»;
р. [годова́ть] «жити, перебувати десь цілий рік; вирощувати, вигодовувати, виховувати», бр. гадава́ць «вирощувати, виховувати, переживати рік», п. hodować «вирощувати, виховувати» (з укр. або бр.), ст. godować «бути на весіллі, бенкетувати; відзначати свято; частувати», ч. hodovati «влаштовувати свято, бенкет; бенкетувати», слц. hodovať «бути в гостині, гостювати; [святкувати, відзначати свято]», схв. годòвати «урочисто відзначати, святкувати», слн. godováti «відзначати іменини», стсл. негодовати «гніватися, обурюватися», годовати «дозволяти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безгоді́вля
вигодо́ванець
відгоді́вля
годіве́льний
годі́вля
годівни́к
годівни́ця
годо́ванець
годо́ванок
«годованець»
годо́вник
«той, що вирощує»
годува́льник
годува́н
«годувальник»
году́ля
«пожива, корм»
году́н
«годувальник»
(у загадці)
годуне́ць
«тс.»
підгоді́вля
угодо́ванець
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гадава́ць «вирощувати, виховувати, переживати рік» | білоруська |
| hodować «вирощувати, виховувати» (з укр. або бр.) | польська |
| godovati | праслов’янська |
| годова́ть «жити, перебувати десь цілий рік; вирощувати, вигодовувати, виховувати» | російська |
| годòвати «урочисто відзначати, святкувати» | сербохорватська |
| hodovať «бути в гостині, гостювати; [святкувати, відзначати свято]» | словацька |
| godováti «відзначати іменини» | словенська |
| негодовати «гніватися, обурюватися» | старослов’янська |
| годовати «дозволяти» | українська |
| hodovati «влаштовувати свято, бенкет; бенкетувати» | чеська |
| значенні «свято, святковий бенкет» | ? |
| godować «бути на весіллі, бенкетувати; відзначати свято; частувати» | ? |
одува́н (назва горшка в загадці: «Як жив одуван, всіх людей годував, а як пропав одуван -- ніхто й кісток не сховав»)
очевидно, первісне *годуван пов’язане з годува́ти (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *годуван | ? |
| годува́ти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України