ГИДА — ЕТИМОЛОГІЯ

гид «нечисть, бруд; мерзотник; [огида]»

;
протилежне значення в південнослов’янських мовах розвинулося, можливо, як наслідок табуїстичного вживання відповідних слів,– щоб не зурочити: «робити гидким» зам. «прикрашати, робити привабливим», «гидота» зам. «окраса, оздоба» і под;
первісне значення іменника – «те, що викликає відразу, огиду», звідки первісне значення дієслова «викликати відразу, огиду», «гидувати»;
у такому разі споріднене з дінд. gūtha- «кал» (з тим самим вокалізмом);
іє. *guūdh-/*guō(u)dh-, де -dh-,– можливо, лише детермінант;
псл. gydъ (gyda), gyditi з паралельними формами gyzdъ, gyzda, з тим самим коренем, що й у псл. gadъ. (укр. гад);
;
р. [гид] «гад», [ги́дить], бр. гі́дзіць «викликати відразу; нудити», п. ст. gid «огида; огидна людина», [gizd] «огида», [giździć] «бруднити; соромити», ч. hyzditi «чорнити, псувати», ст. hyzd «бридкість», [hyzda] «огида», слц. hyd «свійська птиця; [паразити (воші, блохи, блощиці)]», вл. hidźić «відчувати відразу, ненавидіти», hida «ненависть», болг. ги́здя «прикрашаю, оздоблюю», ги́зда «красуня; кокетка; модниця», м. гизди «оздоблює, прикрашає», схв. ги́здати «прикрашати, добре одягати», ги́зда «окраса, оздоба; пиха; модниця», слн. gízdav «дженджуристий, такий, що любить добре одягатися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ги́ди́ти
ги́діти
гидки́й
гидкува́ти «гидувати»
гидли́вий
ги́дний
ги́днути
ги́достний
гидо́т «мерзотник»
гидо́та
гидува́ти
ги́дшати
гидь «тс.»
гидю́чий
ги́жа «гидота»
не́гидь «огидне»
оги́да
оги́дли́вий
оги́дний
оги́дник
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гі́дзіць «викликати відразу; нудити» білоруська
ги́здя «прикрашаю, оздоблюю» болгарська
hidźić «відчувати відразу, ненавидіти»«ненависть» верхньолужицька
hida «відчувати відразу, ненавидіти»«ненависть» верхньолужицька
gūtha- «кал» (з тим самим вокалізмом) давньоіндійська
*guūdh-/*guō(u)dh- індоєвропейська
гизди «оздоблює, прикрашає» македонська
gid «огида; огидна людина» польська
gydъ (gyda) праслов’янська
гад праслов’янська
гид «гад» російська
ги́здати «прикрашати, добре одягати» сербохорватська
hyd «свійська птиця; [паразити (воші, блохи, блощиці)]» словацька
gízdav «дженджуристий, такий, що любить добре одягатися» словенська
ги́дить українська
gizd «огида» українська
giździć «бруднити; соромити» українська
hyzda «огида» українська
ги́зда «красуня; кокетка; модниця» українська
ги́зда «окраса, оздоба; пиха; модниця» українська
hyzditi «чорнити, псувати» чеська
зурочити: «робити гидким» ?
-dh- ?
gyzda ?
гад ?
гад ?
gid «огида; огидна людина» ?
hyzd «бридкість» ?

гедзь «овід, Oestrus bovis» (ент.)

пов’язувалось також (Machek ESJ Č 302; Recherches 16–17) з лит. kùšti «рушити», ч. ksenec «молоді плазуни; мальки»;
деякі дослідники вважають псл. *gъzъ звуконаслідувальним (Boranić Рад Југосл. акад. 178, 27; Kořínek LF 58, 150);
непереконливе зіставлення (Ильинский ИОРЯС 9/2, 279–282) з псл. *gydь, *gyzdь, *gyža, *guzь, укр, гид, гижки, гузка, а також пов’язання (Потебня РФВЗ, 103) з псл. *gvozdь, укр. гвіздо́к;
безсумнівними відповідниками до псл. [*gъzъ (*gyz-)] є тільки лит. gūžeti «поспішати, бігти юрбою», (пор. п. [gzi] «швидко летить»), [guža] «купа комах», [gužuls] «рій мурашок, комах»;
в українську мову запозичене з польської, на що вказує наявність звука ґ відповідно до псл. g;
псл. (пн.) [*gbzъ (*gyz-)I;
п. giez, бр. гіз, нл. gizkaś;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гедз
ґедз
ґе́дзатися «бігати від ґедзів»
ґе́дзел
ґе́дзель «тс.»
ґе́дзень «[тс. Mel; літній час, коли багато ґедзів»
ґе́дзкатися
ґедзь
ґез
ґе́цатися «тс.»
ґзи «пустощі, залицяння»
ґзи́ «тс.; жирувати; залицятися»
ґзик «овід»
ґзівка «Hippobosca equina» (ент.)
ке́дзень «червень»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гіз білоруська
kùšti «рушити» литовська
gūžeti «поспішати, бігти юрбою» литовська
gizkaś нижньолужицька
gzi «швидко летить» польська
giez польська
*gъzъ звуконаслідувальним праслов’янська
*gydь праслов’янська
*gvozdь праслов’янська
*gъzъ (*gyz-)] є тільки праслов’янська
гвіздо́к українська
ksenec «молоді плазуни; мальки» чеська
*gyzdь ?
*gyža ?
*guzь ?
гид ?
гижки ?
гузка ?
gzi «швидко летить» ?
guža «купа комах» ?
gužuls «рій мурашок, комах» ?

гід

запозичення з французької мови;
фр. guide «гід, провідник» запозичене з італійської або провансальської мови;
іт. пров. guida «тс.», в свою чергу, походить, очевидно, від франк. *wîtan «показувати, знати», спорідненого з дангл. wit «бачити», псл. viděti, укр. ви́діти;
р. болг. гид, бр. гід, п. gid;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гід білоруська
гид болгарська
wit «бачити» давньоанглійська
guida «тс.» італійська
gid польська
viděti праслов’янська
guida «тс.» провансальська
гид російська
ви́діти українська
*wîtan «показувати, знати» франкська
guide «гід, провідник» французька
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.