ГАСЛО — ЕТИМОЛОГІЯ

в усіх слов’янських мовах запозичення з польської;

n. hasło «умовне слово, пароль, девіз; засада; реєстрове слово в словнику» походить від псл. *gad-slo чи *gad-tlo, пов’язаного з gadati «гадати»;

початкове g- змінилось у h-, очевидно, під чеським впливом (пор. слц. ex. vygazlovac як можливе відбиття старої польської форми; пор. також споріднене п. godło «умовний розпізнавальний знак» з іншим ступенем вокалізму);

не пов’язані з hasło форми, що походять від псл. *gъs-slo,– ч.heslo «гасло; (мор.) [крик]», ст. hesnouti «буркнути, промовити», слц. heslo «гасло», ст. hoslo, вл. hesło, hesć «буркнути», hesnyć «тс.», схв. гèсло, слн. gêslo;

неприйнятні виведення haslo від *gъd-slo (Kořínek LF 58, 149–150; ZfSlPh 15, 417), пояснення п. hasło як запозичення з чеської мови – від ч. haslo (Machek ESJČ 166) або пов’язання його з gasiti (Karłowicz SWO 207) чи з вигуком hasa (там же; Bern. I 378);

р. ст. га́сло «пароль», ч. заст. рідк. haslo, слц. сх. [vygazlovac] «висловити, вимовити» (?), вл. hasło;

результат скорочення англ. gas-oil «гас» (букв, «світильногазова нафта»), утвореного з gas «гас, світильний газ» і oil «олія; нафта», яке має те саме походження, що й укр. олі́я;

бр. га́за «гас», п. [gaz] «нафта», [gas, gaza] «тс.», болг. газ «гас», м. гас, схв. [гȃс] «тс.»;

очевидно, пов’язане з р. [гас] «борець, відважний буян, боєць, силач, гуляка», [гаси́ла] «тс.», [га́сия] «тік», бр. [гас] «страх», п. ст. gas «удар; страх, тривога» і далі, можливо, з жах, р. у́жас;

російські і польський відповідники зіставлялись також з дінд. ghásati «пожирає» (Ильинский ИОРЯС 23/2, 235) і, менш переконливо, як запозичення, з уг. gaz «підлий, негідник» (Фасмер І 396; Brückner 136);

вважається запозиченням з польської мови, в якій виводиться від вигуку [hasa], утвореного з вигуків ha і sa (Фасмер І 396; Sławski І 409–410; Brückner 169);

виводиться також від вигуку hop (з давнім випадінням p перед s) або зіставляється з вед. hāsatē «біжить наввипередки» (Machek ESJČ 162, 176);

зіставляється ще з нім. hasieren, яке зводиться до романського джерела, пов’язаного з фр. harceler «мучити, дражнити, турбувати» (Holub–Kop. 120);

невірогідне пов’язання з псл. *gъnati, укр. гна́ти (Joki AfSlPh 28, 3);

не виключена можливість зв’язку з [гас] «постріл», [гасну́ти] «запалитися» і, далі, з жах;

остаточно не з’ясоване;

р. [гаса́ть] «скакати, гарцювати», п. hasać «скакати, бігати, гарцювати», ч. hasot «галасливий танець», ст. basati «гратися, пустувати», [rozhajsať (hospodu)] «розхитати танцями (хату)», [hosatі] «бігти навскач», слц. hasať «танцювати, підстрибувати»;

псл. gasiti, *gaŠǫ‹*gasjǫ, первісний каузатив з вокалізмом ō (›a) до іє. *(s)g^ues- «гаснути»;

споріднене з лит. gesýti, gesìnti «гасити», лтс. dzēst «тс.», гр. атт. σβέννῡμι, гр. гом. σβέσ-σαι «тс.», ἄ-σβεστος «непогасний», гр. іон. σβѽσαι «гасити», тох. käs- «гаснути», можливо, також дінд. jásate, jásyati «є вичерпаний» і хет. kišt- «гаснути»;

р. гаси́ть, бр. гасі́ць, др. угасити, п. gasić, ч. hasiti, слц. hasiť, вл. hasyć, нл. gasyś, болг. гася́, м. гаси, схв. га́сити, слн. gasíti, стсл. гасити;

результат контамінації слів [харха́рити] «горіти, світити» і га́снути;