ВОЛИНЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

дулі́би «давнє східнослов’янське плем’я на Волині; [гарбузи ЕЗб 4]»

остаточно не з’ясоване;
псл. *du(d)lěby пов’язується з *du(d)lo «духова труба»;
назва племені могла бути пов’язана з військовою (чи організаційною) функцією цього інструмента (Rudnicki Prasl. II 164);
інші дослідники розглядають цю форму як різного виду запозичення з німецької мови, напр., із зах.герм. *daud-laiba- букв. «спадщина померлого» (Трубачев ВЯ 1974/6, 53) чи з Deudo- i laifs, пор. Dietleip, Detlef (Фасмер І 551; Rozwadowski RS 6, 55, 70) або як переклад німецькою мовою форми Волинь – нім. Dudl-eiba «країна волинок» (Nahtigal Slavistična revija 4, 1956, 95 – 96);
сумнівне тлумачення (Ondruš Studia Academica Slovaca 3, 246 – 247) *dudl-ěb- від псл. dudla «яма, заглиблення»;
непереконливе виведення (Brückner Slavia 3,11) від сполучення сл. duda і відповідника лит. laĩbas «стрункий, тонкий»;
р. дуле́бы «дуліби», бр. дуле́бы, др. дулѣбы, п. Dulebi «тс.», ч. Doudleby (назва місцевості), ст. Dudlebí, слн. Dudlebі «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дуле́бы білоруська
дулѣбы давньоруська
laĩbas «стрункий, тонкий» литовська
Dudl-eiba «країна волинок» німецька
Dulebi «тс.» польська
*du(d)lěby пов'язується з *du(d)lo «духова труба» праслов’янська
dudla «яма, заглиблення» праслов’янська
дуле́бы «дуліби» російська
duda слов’янські
Dudlebі «тс.» словенська
Doudleby (назва місцевості) чеська
*daud-laiba- ?
Deudo- ?
Dietleip ?
Волинь ?
*dudl-ěb- ?
Dudlebí ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.