ВАСА — ЕТИМОЛОГІЯ
васнь «чвара, лайка Ж; молодецтво, завзяття Бі»
псл. *vasnь «сварка, гнів», очевидно, віддієслівний іменник до vaditi «вадити, шкодити» (*vad-snь; пор. при́язнь);
менш переконливе зіставлення (Machek ESJČ 678) з ав. vasna- «воля», дінд. váś-mi «хочу, бажаю», гр. ἑκών «добровільний»;
р. [васнь] «зухвальство», др. васнь «суперечка, розбрат», п. waśń «сварка, спір, гнів», ч. vášeň «пристрасть», ст. vášně «звичка, схильність», слц. vášeň «пристрасть», вл. wašnje «спосіб; звичка; темперамент, настрій», болг. [васам се] «борюся», м. васа «мститься», васа се «змагається, бореться»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ва́сний
«молодецький, завзятий, спритний»
васно́та
«молодецтво»
васнь
«неприязнь, ненависть; чвара, сварка»
(XVI ст.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
vasna- «воля» | авестійська |
васам се «борюся» | болгарська |
wašnje «спосіб; звичка; темперамент, настрій» | верхньолужицька |
ἑκών «добровільний» | грецька |
váś-mi «хочу, бажаю» | давньоіндійська |
васнь «суперечка, розбрат» | давньоруська |
васа «мститься» | македонська |
waśń «сварка, спір, гнів» | польська |
*vasnь «сварка, гнів» | праслов’янська |
васнь «зухвальство» | російська |
vášeň «пристрасть» | словацька |
васа се «змагається, бореться» | українська |
vášeň «пристрасть» | чеська |
vaditi «вадити, шкодити» (*vad-snь; пор. при́язнь) | ? |
vášně «звичка, схильність» | ? |
Васи́ль
через церковнослов’янську мову запозичено в давньоруську з грецької;
гр. Βασίλειος утворене на основі прикметника βασίλειoς «царський», пов’язаного з іменником βασιλεύς «цар», який з’явився в грецькій мові з часів перських війн і мав спочатку значення «перський цар; князь, правитель»;
жіночі форми походять від грецьких власних імен Βασίλισσα, Βασίλιννα букв.«княгиня, цариця», похідних від попереднього;
походження грецького слова досі залишається нез’ясованим;
намагання довести його індоєвропейське походження чи знайти малоазійські або інші джерела не мали успіху;
р. Василий, бр. Васі́ль, Васі́лій, др. Василий, Василко, Василь, п. Bazyli, ч. Bazili, слц. Bazil, бол г. Васи́лий, Васи́л, сл н. Vasi li j, стсл. Василии, Василь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Васи
Васил ега
Василиса
Василій
(1388)
Василія
Василь
(1436)
Василько
Василя
Васко
Васько
Васьо
Васюк
Васюта
Вася
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Васі́ль | білоруська |
Βασίλειος утворене на основі прикметника βασίλειoς «царський» | грецька |
Василий | давньоруська |
Bazyli | польська |
Василий | російська |
Bazil | словацька |
Василии | старослов’янська |
Василь | старослов’янська |
Васі́лій | українська |
Василко | українська |
Василь | українська |
Васи́лий | українська |
Васи́л | українська |
Bazili | чеська |
βασιλεύς «цар» | ? |
значення «перський цар; князь, правитель» | ? |
Βασίλισσα «княгиня, цариця» | ? |
Βασίλιννα «княгиня, цариця» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України