ВАРИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
вари́ти
псл. variti «варити», пов’язане з ѵъrĕti «кипіти»;
споріднене з лит. vérdu, vìrti «бурлити, кипіти», лтс. verdu, virt «кипіти» (балтосл. *ver- «кипіти, клекотіти»), вірм. varım «горю», нвн. англ. warm «теплий», алб. vorbë «горщик для варіння»;
іє. *uer- «палити»;
р. вари́ть, бр. вары́ць, др. варити, п. warzyć, ч. vařiti, слц. variť, вл. waric, нл. wariś, болг. варя́ «варю», м. вари «варить», схв. ва́рити, слн. varíti, стсл. варити;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вар
«спека; варена смола; мазь для дерев; окріп; [кількість для варіння за один раз; узвар]»
варéxa
«ополоник»
вара́
«кухарка»
варба́
«варіння»
варевня́
«комора для картоплі і капусти»
ва́рево
варе́на
«вид напою»
варе́ник
варени́на
«варене, страва»
варени́ця
варе́нички
«медоносна рослина»
варе́нична
варе́ння
варенуха
«вид напою»
варе́шка
варе́шниця
вари́во
«те, що вариться; варіння; [квашенина Л]»
вари́йка
«горщик; приміщення для готування їжі тваринам»
вари́ло
«варіння»
вари́льний
вари́льник
«робітник, що займається варінням сумішей; [великий горщик Бі]»
вари́стий
вари́шка
«тс.»
варі́вник
«посудина для варіння страви»
ва́рій
«вариво, страва»
варі́йка
«маленький горщик»
варі́йник
«вид кухонного горщика»
варі́нка
«варіння»
варі́нник
«вид горщика»
варінча́
«невеличкий горщик, достатній для двох»
ва́рка
варки́й
ва́рко
«жарко, душно»
варни́й
ва́рниця
«солеварня»
варня́
«варіння Я; кухня; солеварня Ж»
варняни́й
варови́й
варо́вний
«призначений під квашенину»
варо́та
«спека»
варо́ха
«вид напою»
вару́нок
«вариво, приварок»
варьо́ха
«вид напою»
ва́ря
«варене, вид страви»
варяниця
«варени́ця»
ва́рянка
«страва з капусти»
взвар
«узвар»
ви́вар
«відвар»
ви́варка
ви́варки
ви́варни́й
вива́рювальний
відва́р
відва́рений
відварни́й
зава́рка
за́варка
(вид страви)
заварни́й
зава́рювальний
звари́льний
(тех.)
зва́рич
«солевар»
зва́рка
зварни́й
зва́рник
зва́рок
«відвар»
зва́рювальний
зва́рювальник
зва́рювати
(тех.)
зва́рювач
зваря́ти
«золити шмаття»
нава́р
нава́ристий
нава́рка
наварни́й
нава́рний
нава́рювати
(тех.)
нева́ра
«погана хазяйка, яка не вміє варити»
не́варка
«сироватка»
недова́рка
«шлак, окалина»
обаря́ти
«варити, кип’ятити»
обва́рювальний
перева́руха
«жінка, що продає гарячі страви»
по́вар
«кухар»
повари́ха
пова́рня
«кухня»
пова́рувати
«кухарювати»
поварчу́к
при́варка
«гарнір»
прива́рок
«тс.»
ро́звар
«кип’ячий відвар»
розварни́й
розварня
«лінива жінка»
ува́р
(спец.)
у́вар
«відвар»
ува́рка
(спец.)
ува́рювальний
(тех.)
ува́рювач
(тех.)
узва́р
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| vorbë «горщик для варіння» | албанська |
| warm «теплий» | англійська |
| вары́ць | білоруська |
| варя́ «варю» | болгарська |
| waric | верхньолужицька |
| varım «горю» | вірменська |
| варити | давньоруська |
| verdu | латиська |
| vérdu | литовська |
| вари «варить» | македонська |
| wariś | нижньолужицька |
| warm «теплий» | нововерхньонімецька |
| warzyć | польська |
| variti «варити» | праслов’янська |
| вари́ть | російська |
| ва́рити | сербохорватська |
| variť | словацька |
| varíti | словенська |
| варити | старослов’янська |
| vařiti | чеська |
| ѵъrĕti «кипіти» | ? |
| vìrti «бурлити, кипіти» | ? |
| virt «кипіти» (балтосл. *ver- «кипіти, клекотіти») | ? |
| *uer- «палити» | ? |
ва́ра «геть, не смій, стережись»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. wara «тс.» пов’язане з warować «пильнувати» (Brückner 601), звідки виводиться й укр. варува́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вара
«тс.»
(XVI ст.)
варе́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| wara «тс.» | польська |
| варува́ти | українська |
| warować «пильнувати» | ? |
ва́ре «чи можливо це»
іноді припускається, що укр. ва́ре разом із слц. vari походить від варува́ти, як п. wara «геть, стережись», з розвитком значення від застереження до сумніву, непевності, питання, а укр. ва́рко, ва́ркось походять безпосередньо від п. wara (Cranjală 417–419);
виводиться від рум. oáre «хіба, невже», джерелом якого є лат. *volet (=vult) «він хоче», споріднене з гот. wiljan «хотіти», лит. viliúos «сподіваюсь», укр. во́ля (Scheludko 128; Vincenz 14; Niţă-Armaş та ін. Romanoslavica 16, 92; Vrabie Romanoslavica 14, 178; Walde–Hofm. II 828–830);
не зовсім ясне;
ч. [vara(he)], слц. vari «хіба, мабуть»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ва́рі
«хіба»
ва́рко
«може, ймовірно»
ва́ркось
«тс.»
ве́ра
«мабуть»
ве́ре
«чи справді; невже»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| wiljan «хотіти» | готська |
| *volet «він хоче» (=vult) | латинська |
| viliúos «сподіваюсь» | литовська |
| wara «геть, стережись» | польська |
| wara | польська |
| oáre «хіба, невже» | румунська |
| vari | словацька |
| vari «хіба, мабуть» | словацька |
| ва́ре | українська |
| ва́рко | українська |
| во́ля | українська |
| vara(he) | чеська |
| ва́ркось | ? |
варво́дити «здіймати метушню, створювати безладдя, плутанину»
не зовсім ясні утворення, можливо, пов’язані з [гарве́да] «сварка», яке могло зазнати впливу слова вари́вода «вередлива людина, що змучує інших своїми причіпками», яке складається з основ дієслова вари́ти та іменника вода́;
Фонетичні та словотвірні варіанти
варвідня́
«розгардіяш, сум’яття»
варві́дува́ти
«шуміти, робити розгардіяш Ж, Я; ревіти Ж; стріляти ЕЗб 26»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гарве́да «сварка» | ? |
| вари́вода «вередлива людина, що змучує інших своїми причіпками» | ? |
| вари́ти | ? |
| вода́ | ? |
варія́т «божевільний»
п. warjat «тс.» походить від лат. variātus, дієприкметника від дієслова vario «змінюю», отже означає букв. «змінений, відмінний (від нормальної людини)»;
запозичення з польської мови;
бр. вар՝ят «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
варіюва́тий
«тс.»
зваріятіти
«збожеволіти»
зварювати
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вар «тс.» | білоруська |
| variātus | латинська |
| warjat «тс.» | польська |
| vario «змінюю» | ? |
ва́рка «голова риби»
неясне;
можливо, пов’язане з схв. варка «хвіст риби», яке вважається запозиченням з угорської;
yг. fark «хвіст» є похідним від far «зад», спорідненого з манс. pär «назад», хант. pyr «ззаду», фін. perä «кінець; корма» (Skok III 566; Mikl. EW 376; MNTESz I 841; Bárczi 73);
може бути зіставлене й з дієсловом вари́ти (з риб’ячими головами варять юшку);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pär «назад» | мансійська |
| варка «хвіст риби» | сербохорватська |
| perä «кінець; корма» | фінська |
| pyr «ззаду» | хантийська |
| fark «хвіст» | ? |
| far «зад» | ? |
| вари́ти (з риб’ячими головами варять юшку). | ? |
варня́кати «базікати; говорити нерозбірливо»
може бути також афективним утворенням, пов’язаним з [вари́ти] «говорити, умовляти» (пор. також варити воду) або з верну́ти (через верня́кати);
неясне;
зіставляється (Куркина Этимология 1965, 184–188) з лит. varýti «гнати; переслідувати; вести; рухати, штовхати», лтс. vert «бігти» і виводиться від іє. *uer- «повертати, давити, рухати»;
можливо, в основі лежить звуконаслідування (пор. варча́ти, воркота́ти);
р. [вара́кать] «робити невміло; базікати», [варна́кать] «базікати, молоти; робити як-небудь», [варна́чить] «кипіти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
варня́чити
верня́кати
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *uer- «повертати, давити, рухати» | індоєвропейська |
| vert «бігти» | латиська |
| varýti «гнати; переслідувати; вести; рухати, штовхати» | литовська |
| вара́кать «робити невміло; базікати» | російська |
| варна́кать «базікати, молоти; робити як-небудь» | українська |
| варна́чить «кипіти» | українська |
| вари́ти «говорити, умовляти» (пор. також варити воду) | ? |
| верну́ти (через верня́кати). | ? |
Варсоно́фій
через старослов’янську мову запозичено з грецької в середньогрецький період;
гр. Βαρσανούφιος, можливо, є ім’ям єгипетського походження (Святці 1951), що означає «великий син божий»;
р. Варсонофий, стсл. Варсоɴофии;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Вар
(XV ст.)
Варсоно́фій
Варсонуөій
Варсуноөіа
(1627)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Βαρσανούφιος | грецька |
| Варсонофий | російська |
| Варсоɴофии | старослов’янська |
| означає «великий син божий» | ? |
варува́ти «зберігати, берегти, остерігати»
очевидно, спільнослов’янське запозичення з давньоверхньонімецької мови (двн. (bi)warōn «зберігати, берегти», нвн. wáhren «тс.»);
необґрунтовано вважається (Machek ESJČ 678) власним слов’янським, спорідненим з німецьким;
р. [варова́ть] «оберігати», [варя́ть] «попереджати, оберігати», [вари́ть] «тс.», бр. [варава́ць́ «обумовлювати», др. варовати «зберегти, захистити», п. warować «стерегти, застерігати», ч. varovati «попереджати, застерігати», слц. varovat’ «тс.», болг. ва́рам, ва́рвам «не непокою», схв. вȁрати, вȁровати «оберігати» слн. várovati «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
варівки́й
«нерішучий; небезпечний»
варівко́
«небезпечно; незручно»
варівни́й
«тс.»
варівно́
«тс.»
варко́
«небезпечно»
варува́тися
«стерегтися, соромитись; мати намір Пі»
варувки́й
«соромливий»
вару́нок
«попередження, умова Пі; захисна берегова споруда Ж; дерево-насінник ЕЗб 10»
заварува́ти
«забезпечити, зберегти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| варава́ць́ «обумовлювати» | білоруська |
| ва́рам | болгарська |
| варовати «зберегти, захистити» | давньоруська |
| warować «стерегти, застерігати» | польська |
| варова́ть «оберігати» | російська |
| вȁрати | сербохорватська |
| varovat' «тс.» | словацька |
| варя́ть «попереджати, оберігати» | українська |
| вари́ть «тс.» | українська |
| ва́рвам «не непокою» | українська |
| вȁровати «оберігати»«тс.» | українська |
| varovati «попереджати, застерігати» | чеська |
вару́нок «біль у животі, гази»
неясне;
можливо, пов’язане з дієсловом вари́ти;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вари́ти | ? |
вару́цкати «бруднити»
очевидно, афективне утворення;
може бути зіставлене з болг. варо́сам «побілю вапном», м. вароса «тс.», які походять від вар «вапно», пов’язаного з варя́ «варю, готую»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| варо́сам «побілю вапном» | болгарська |
| вароса «тс.» | македонська |
| вар «вапно» | ? |
| варя́ «варю, готую» | ? |
вир
псл. virъ;
споріднене з лит. vỹrius «вир», лтс. virags, лат. vertex «тс.», аром. viró «глибоке місце у воді»;
інші ступені чергування відображені у стсл. вкрѣти (псл. *vьrěti) «кипіти, клекотіти», ч. vříti, укр. [врі́ти], лит. vìrti «кипіти», лтс. virt «кипіти, варитися», а також в укр. [ізві́р] «джерело», схв. ùзвор «тс.», укр. варити;
безпосередній зв’язок з ви́ти (Machek ESJČ 690) остаточно не доведений;
р. діал. болг. вир, бр. вір, п. wir, ч. слц. слн. vír, м. вир «калюжа, водоймище», схв. вир, стсл. виръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вер
«вир»
ви́рей
«тс.»
вири́стий
ви́рити
«вирувати»
ви́рник
вирува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| viró «глибоке місце у воді» | аромунський |
| вір | білоруська |
| вир | болгарська |
| vertex «тс.» | латинська |
| virags | латиська |
| virt «кипіти, варитися» | латиська |
| vỹrius «вир» | литовська |
| vìrti «кипіти» | литовська |
| вир «калюжа, водоймище» | македонська |
| wir | польська |
| virъ | праслов’янська |
| вир | російська |
| ùзвор «тс.» | сербохорватська |
| вир | сербохорватська |
| vír | словацька |
| vír | словенська |
| вкрѣти «кипіти, клекотіти» (псл. *vьrěti) | старослов’янська |
| виръ | старослов’янська |
| врі́ти | українська |
| ізві́р «джерело» | українська |
| варити | українська |
| vříti | чеська |
| vír | чеська |
| ви́ти | ? |
| вир | ? |
кру́жево «мереживо»
пор. вариво, куриво, мереживо, прядиво і под. від. варити, курити, мережати, прясти тощо;
форма кружево, пізніший російський новотвір, може свідчити, що слово в цій формі є запозиченням з російської мови;
пов’язання (Brückner 267; Bern. І 611) з нвн. kraus(e) «кучерявий» сумнівне;
очевидно, похідне утворення від др. кружити (мабуть, у значенні «обшивати»);
р. кру́жево «мереживо», [кру́живо] «мережчата обшивка одягу», [кру́жило] «тс.», др. круживо «мереживо»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кружавці́
«мереживо»
круже́вниця
«мереживниця; торговка мереживними виробами»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кружити (мабуть, у значенні «обшивати») | давньоруська |
| круживо «мереживо» | давньоруська |
| kraus(e) «кучерявий» | нововерхньонімецька |
| кру́жево «мереживо» | російська |
| кру́живо «мережчата обшивка одягу» | українська |
| кру́жило «тс.» | українська |
| вариво | ? |
| куриво | ? |
| мереживо | ? |
| прядиво | ? |
| варити | ? |
| варити | ? |
| курити | ? |
| мережати | ? |
| прясти | ? |
| кружево | ? |
курова́рня «горілчаний або пивний завод»
результат контамінації слів ку́ри́ти «одержувати способом перегонки (горілку, смолу)» (пор. виноку́рня) і вари́ти (пор. пивова́рня);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ку́ри́ти «одержувати способом перегонки (горілку, смолу)» (пор. виноку́рня) | ? |
| вари́ти (пор. пивова́рня) | ? |
фа́ра «увага; з дороги» (виг.)
не зовсім ясне;
можливо, запозичення з німецької мови (пор. н. fahre «їдь, давай», fahre zum Teufel «іди до біса»);
пор. також п. fora «геть», яке разом з ч. мор. [forovat (někoho)] «випроводжати за двері», схв. fо̑ro «на поле, на двір» зіставляється з лат. forās «назовні, за двері» (від forе̄s «двері, брама»), звідки іт. fuori «назовні, геть»;
пор. ще укр. [ва́ра] «геть, не смій, стережись»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| fuori «назовні, геть» | італійська |
| forās «назовні, за двері» (від forе̄s «двері, брама») | латинська |
| forovat (někoho) «випроводжати за двері» (někoho)] | моравське |
| fora «геть» | польська |
| fо̑ro «на поле, на двір» | сербохорватська |
| ва́ра «геть, не смій, стережись» | українська |
| forovat (někoho) «випроводжати за двері» (někoho)] | чеська |
прово́рний
очевидно, запозичення з російської мови;
р. прово́рный «меткий, спритний, проворний» є похідним від [прово́р] «спритна людина», пов’язаного з [ворово́й] «меткий, спритний, проворний», утвореного за допомогою префікса про- «про-» від кореня -вор-, спорідненого з лит. varýti «гнати, рухати», лтс. vert «бігати», vere «енергія, спритність, схильність»;
менш обґрунтоване зближення (Mikl. EW 382; Trautmann 351; Štrekelj AfSlPh 28, 503) з р. верени́ца «низка», як і зіставлення (Mikkola Berühr. 105) з болг. ва́рам «ошукую», схв. ва̏рати «вводити в оману», гот. warei «обережність, обачність», дісл. vara «передчувати, перестерігати»;
бр. [право́ра] «проворний хлопчик або проворна дівчинка», п. [proworny] «порядний» (з укр. або р.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
попроворні́шати
проворкува́тий
«проворний»
проворня́ка
«проворна особа»
прово́рство
проворя́ка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| право́ра «проворний хлопчик або проворна дівчинка» | білоруська |
| ва́рам «ошукую» | болгарська |
| warei «обережність, обачність» | готська |
| vara «передчувати, перестерігати» | давньоісландська |
| vert «бігати» | латиська |
| vere «енергія, спритність, схильність» | латиська |
| varýti «гнати, рухати» | литовська |
| proworny «порядний» (з укр. або р.) | польська |
| прово́рный «меткий, спритний, проворний» | російська |
| прово́р «спритна людина» | російська |
| ворово́й «меткий, спритний, проворний» | російська |
| верени́ца «низка» | російська |
| ва̏рати «вводити в оману» | сербохорватська |
я́рмуж «кольрабі, Brassica oleracea aloides L. Нед, Mak; катран морський, Crambe maritima L., катран татарський, Crambe tatarica Jacq. Mak» (бот.)
запозичене з німецької мови, можливо, за польським посередництвом;
свн. warmuos «городина; розварена дроблена крупа; тепла юшка» є складним словом, утвореним з warm (‹ двн. war(a)m) «теплий», спорідненого з псл. varъ, variti, укр. вар, вари́ти, і muos (н. Mus «варена, подібна до каші страва, повидло»), що споріднене з дфранк. muos, днн. дфриз. дангл. mōs «страва»;
р. [ермы́шка] «сорт капусти», п. jarmuż (бот.) «листяна капуста, Brassica oleracea Var. Acephala sabellica; [катран морський, Crambe maritima L., катран татарський, Crambe tatarica Jacq.]», [jarmusz] «тс.», ч. jarmuz «листяна капуста, Brassica oleracea»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ярмуш
«кольрабі, Brassica ole-racea alvides L.»
(бот.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| mōs «страва» | давньоанглійська |
| war(a)m «теплий» | давньоверхньонімецька |
| mōs «страва» | давньонижньонімецька |
| mōs «страва» | давньофризька |
| Mus | німецька |
| jarmuż «листяна капуста, Brassica oleracea Var. Acephala sabellica; [катран морський, Crambe maritima L., катран татарський, Crambe tatarica Jacq.]» (бот.) | польська |
| jarmusz «тс.» | польська |
| varъ | праслов’янська |
| variti | праслов’янська |
| ермы́шка «сорт капусти» | російська |
| warmuos «городина; розварена дроблена крупа; тепла юшка» | середньоверхньнімецька |
| warm | середньоверхньнімецька |
| muos | середньоверхньнімецька |
| вар | українська |
| вари́ти | українська |
| jarmuz «листяна капуста, Brassica oleracea» | чеська |
| muos | ? |
ю́хварка «страва з картоплі, сиру, тіста та ін.»
не зовсім ясне;
можливо, експресивне утворення на основі слів ю́ха́ і вари́ти (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ю́ха́ | ? |
| вари́ти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України