БРУД — ЕТИМОЛОГІЯ

бруд «нечистота»

зіставлення з герм. *smud- (нвн. Schmutz «бруд») (Machek ESJČ 69) позбавлене підстав;
зіставляється також (ЭССЯ 3, 44–45) з лат. de-frutum «варене сусло», фрак. βρυτος (βρουτος) «ячмінне пиво»;
очевидно, псл. bru-d-ъ-, спочатку «щось гостре, неприємне на смак» або «щось замазане», потім «гидота, бруд», пов’язане з bridъ «бридота» похідне від іє. *bher- «скребти, різати»;
р. діал. бр. бруд, п. слц. brud, вл. нл. brud(a), ч. bruditi, мор. [břud];
Фонетичні та словотвірні варіанти

бру́ди́ти
брудни́й
брудни́ти
брудні́ти
брудно́та
бруднува́тий
брудо́та
ви́брудок «брудний осад; ранній викидень»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бруд білоруська
brud(a) верхньолужицька
*smud- (нвн. Schmutz «бруд»)(Machek ESJČ 69) германські
*bher- «скребти, різати» індоєвропейська
de-frutum «варене сусло» латинська
břud моравське
brud(a) нижньолужицька
brud польська
bru-d-ъ- праслов’янська
бруд російська
brud словацька
βρυτος «ячмінне пиво» (βρο$υτος) фракійська
bruditi чеська
спочатку «щось гостре, неприємне на смак» ?
або «щось замазане» ?
потім «гидота, бруд» ?
bridъ «бридота» ?
бруд ?

бруд «борода»

очевидно, застаріле східнослов’янське утворення;
можливо, споріднене з борода́ або бруд «нечистота», бри́ти;
р. [бруда́стый] «зарослий шерстю (?); товстощокий з другим підборіддям», ст. бруди «бакенбарди», бр. [брудзь] «пушок, волосся на губах і підборідді», др. бруди «бакенбарди»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бруду «поріст на обличчі чоловіка, що голиться» (род. в.)(1741)
брудь «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
брудзь «пушок, волосся на губах і підборідді» білоруська
бруди «бакенбарди» давньоруська
бруда́стый «зарослий шерстю (?); товстощокий з другим підборіддям» російська
борода́ або бруд «нечистота» ?
бри́ти ?
бруди «бакенбарди» ?

брр (вигук незадоволення, огиди, антипатії)

очевидно, давне афективне утворення;
неясно, чи існує зв’язок з псл. bry-d-, bru-d-, bri-[d]-, укр. бpид, бруд;
р. бр. брр, п. brr, bru, ч. br(r), слц. br(rr), bŕ(ŕŕ), схв. бр «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
брр білоруська
brr польська
bru польська
bry-d- праслов’янська
брр російська
бр «тс.» сербохорватська
br(rr) словацька
bŕ(ŕŕ) словацька
бpид українська
br(r) чеська
bru-d- ?
bri-[d]- ?
бруд ?

бру́ка́ти «бруднити, мазати»

псл. brukati ‹*broukatei, пов’язане з brudъ ‹ *broud«бруд», як blǫkati «блукати» з blǫditi «блудити»;
менш переконливе тлумачення псл. brukati (Skok I 219) як звуконаслідувального утворення;
чергування к і с в основах бру́ка́ти, бри́ка́ти і брус, [бриснува́ти] пояснюється як рефлексація чергування іє, k і k;
похідне від того самого кореня іє. *bher- «терти, скребти, різати», від якого походять і бруд, брус, брид, бри́ти, бри́ка́ти, [бриснува́ти];
споріднене з лит. braũkti «витирати», лтс. braũcît «гладити, терти»;
р. [брука́ть] «паскудити», п. brukać «тс.», болг. бру́ка «пухирчик на тілі», м. брука «прищик», схв. брукати «соромити», брука «сором, стид»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

брукают (1657)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бру́ка «пухирчик на тілі» болгарська
braũcît «гладити, терти» латиська
braũkti «витирати» литовська
брука «прищик» македонська
brukać «тс.» польська
brukati праслов’янська
brukati праслов’янська
брука́ть «паскудити» російська
брукати «соромити» сербохорватська
брука «сором, стид» українська
*broud «бруд» ?
blǫkati «блукати» ?
blǫditi «блудити» ?
бру́ка́ти ?
бри́ка́ти ?
брус ?
бриснува́ти ?
*bher- «терти, скребти, різати» ?
бруд ?
брус ?
брид ?
бри́ти ?
бри́ка́ти ?
бриснува́ти ?

брусна́тий «кудлатий Ж, неголений Я»

неясне;
пов’язання з брус «шматок, колода» (Желех. І 46) залишається непереконливим;
можливо, в якийсь спосіб пов’язане з [бруд] «поріст на обличчі чоловіка», [брудь] «тс.»;
може бути зіставлене також з р. [брусни́ть] «викидати колос, волоть» (про овес), (брусни́ться] «розпускатися, ворситися» (про тканину);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
брусни́ть «викидати колос, волоть» (про овес) російська
брус «шматок, колода» ?
бруд «поріст на обличчі чоловіка» ?
брудь «тс.» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.