БЛЮЗНІРСТВО — ЕТИМОЛОГІЯ

блюзни́ти «богохульствувати, ганити»

псл. bljuzniti, утворене за допомогою суфіксального -zn- від тієї самої основи *bleu-/bləu-, що й блюва́ти;
безпосередньо пов’язане з bljuzgati «бризкати», первісне значення – «вивергати з себе»;
споріднене з лит. blіauzgóti, bliaũzyti «базікати», blevyzà «базіка»;
в українській і білоруській мовах, очевидно, з польської;
спроба виведення від псл. blǫditi «блудити» (Маchek ESJČ 57–58) необґрунтована;
р. [блюзгать] «базікати», [блюзгота́ть] «тс.», бр. [блюзні́щь] «блюзнити», п. bluźnić «богохульствувати», bluzgac «вивергати; плести нісенітницю», ч. blouzniti «говорити нісенітницю», слц. blúznit’ «маячити», схв. бљyзгати, бљyзнути «говорити дурниці»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

блю́зник «богохульник, кощун»
блюзні́р
блюзнірство
Етимологічні відповідники

Слово Мова
блюзні́щь «блюзнити» білоруська
blіauzgóti литовська
bluźnić «богохульствувати»«вивергати; плести нісенітницю» польська
bluzgac «богохульствувати»«вивергати; плести нісенітницю» польська
bljuzniti праслов’янська
blǫditi «блудити» праслов’янська
блюзгать «базікати» російська
бљyзгати сербохорватська
blúznit' «маячити» словацька
блюзгота́ть «тс.» українська
бљyзнути «говорити дурниці» українська
blouzniti «говорити нісенітницю» чеська
-zn- ?
блюва́ти ?
bljuzgati «бризкати» ?
bliaũzyti «базікати» ?
blevyzà «базіка» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.