БЛЕШНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
бле́шня́ «блискуча металева принада на рибальському гачку в вигляді рибки, комахи тощо»
похідне утворення від кореня блес(к)-;
пор. лит. blìzge «блешня», blyšketi «блискати»;
в українській і білоруській мовах с закономірно перейшло в ш під впливом наступного йотованого нь (‹ -nj-), як у колішня;
р. болг. блесна́ «блешня», бр. бле́шня, блясна «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
блешнюва́ти
«ловити рибу на блешню»
блещї́
«тс.»
(мн.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бле́шня | білоруська |
| блесна́ «блешня» | болгарська |
| blìzge «блешня» | литовська |
| блесна́ «блешня» | російська |
| блясна «тс.» | українська |
| блес | ? |
| к | ? |
| blìzge «блешня» | ? |
| blyšketi «блискати» | ? |
| колішня | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України