БЕЗУ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
без «бузок»
п. bez «тс.» є закономірним відповідником укр. боз «тс.»;
запозичення з польської мови;
р. [бе́зо], бр. бэз;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бевз
беш
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бэз | білоруська |
bez «тс.» | польська |
бе́зо | російська |
боз «тс.» | українська |
без «при відсутності; крім» (прийм.)
псл. bez «без», давніше «зовні, поза»;
споріднене з лит. bè «без», лтс. bez, прус. bhe «тс.», дінд. bahíḥ «зовні», bahirdhá «ззовні»;
іє. *bhegh-;
р. бр. болг. м. схв. без, др. безъ, п. ч. слц. bez, вл. нл. bjez, слн. brez, стсл. безъ, без;
Фонетичні та словотвірні варіанти
біз
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
без | білоруська |
без | болгарська |
bjez | верхньолужицька |
bahíḥ «зовні» | давньоіндійська |
безъ | давньоруська |
*bhegh- | індоєвропейська |
bez | латиська |
bè «без» | литовська |
без | македонська |
bjez | нижньолужицька |
bez | польська |
bez «без» | праслов’янська |
bhe «тс.» | прусська |
без | російська |
без | сербохорватська |
bez | словацька |
brez | словенська |
безъ | старослов’янська |
без | українська |
bez | чеська |
давніше «зовні, поза» | ? |
bahirdhá «ззовні» | ? |
без «через, протягом»
результат фонетичної видозміни форми [перез] «через» (і през ‹ п. przez «тс.») при одночасному впливові давнього без «при відсутності, крім»;
n. bez «через»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
брез
пез
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
перез «через» (і през ‹ п. przez «тс.») | ? |
без «при відсутності, крім» | ? |
bez «через» | ? |
беззаві́тний
р. беззаве́тный утворено з прийменника без і старокнижного іменника завет «заповіт, умова», пов’язаного з стсл. завѣѱати, утвореним з префікса за- і основи дієслова вѣтити «говорити»;
книжне запозичення з російської мови;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
беззаве́тный «заповіт, умова» | російська |
без «заповіт, умова» | російська |
завет «заповіт, умова» | російська |
завѣѱати | ? |
вѣтити «говорити» | ? |
бе́зна «запущене поле; погане, непридатне місце»
очевидно, результат видозміни форми [бе́зно] «безодня, провалля, прірва» ЛЧерк, утвореної з прийменника без і іменника дно;
Фонетичні та словотвірні варіанти
забе́знити
«запустити (поле)»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бе́зно «безодня, провалля, прірва» | ? |
без | ? |
дно | ? |
брез «через; без»
очевидно, результат видозміни прийменника [през] (*перез) «через» під впливом прийменника без;
Фонетичні та словотвірні варіанти
брис
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
през «через» (*перез) | ? |
без | ? |
на-бе́зрік «ніколи; без терміну»
результат деетимологізації виразу [без рік] «через рік», у якому [без] «через» втратило своє діалектне значення і набуло більш звичайного для нього значення «з відсутністю»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
наба́зрік
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
без «через рік» | українська |
наба́зрік «через рік» | українська |
без рік «через» | українська |
обез- (складний префікс у словах типу обезголо́вити, обездо́лити, обезземе́лити, обезкри́лити, обезлю́діти, обезсла́вити)
результат поєднання префікса о- і прийменника без, яке відбулось, очевидно, в окремих слов’янських мовах уже після їх виділення з праслов’янської;
р. др. болг. м. обез-, бр. абез-, п. ч. ст. слц. obez-, схв. обез-, обѐз-;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
абез- | білоруська |
обез- | болгарська |
обез- | давньоруська |
обез- | македонська |
obez- | польська |
обез- | російська |
обез- | сербохорватська |
obez- | словацька |
обѐз- | українська |
obez- | чеська |
о- | ? |
без | ? |
obez- | ? |
піз «через»
пов’язане з [без3] «тс.» (див.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
без «тс.» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України