БАХ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
бах (вигук для передачі звуку від удару, пострілу, сильного тріску)
псл. bахъ, звуконаслідувальне утворення;
р-бр. бах, п. слц. bach, ч. bách, схв. бȁхāт «стук, грюкіт»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ба́хати
ба́хкало
«хлопавка»
ба́хкати
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
bach | польська |
bахъ | праслов’янська |
бȁхāт «стук, грюкіт» | сербохорватська |
bach | словацька |
bách | чеська |
бах | ? |
бах «бахур»
п. bach «бахур» є результатом скорочення слова bachor «тс.»;
очевидно, запозичення з польської мови;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
bach «бахур» | польська |
bachor «тс.» | ? |
баба́х
слова звуконаслідувального характеру, утворені шляхом неповного подвоєння вигуків бах, бух;
р. баба́х, баба́хнуть, бр. баба́х, баба́хаць, п. [babá, babách];
Фонетичні та словотвірні варіанти
баба́хати
баба́хкати
бабу́x
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
баба́х | білоруська |
баба́хаць | білоруська |
babá | польська |
babách | польська |
баба́х | російська |
баба́хнуть | російська |
бах | українська |
бух | українська |
бахи́ли «шкіряні штани Mo; галоші для валянок Л»
менш переконливим є виведення від р. бах, бахать (Шанский ЭСРЯ I 2, 59–60) або від слат. bacle «вид жіночого взуття», що походить від гр. βακνίδες «вид взуття» (Mikkola Berühr. І 82), як і пов’язування з башма́к (Mikl. EW 8);
очевидно, запозичення з південно-західних тюркських мов, у яких балы (тур. bağlı) «зв’язаний» є похідним утворенням від основи бах- (bağ-) «зв’язувати, з’єднувати»;
р. [бахи́лы] «чоботи з високими халявами, на підтяжках», бр. бахі́лы «постоли»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бахли́
«саморобні галоші для валянок»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бахі́лы «постоли» | білоруська |
βακνίδες «вид взуття» | грецька |
бах | російська |
бахи́лы «чоботи з високими халявами, на підтяжках» | російська |
bacle «вид жіночого взуття» | середньолатинська |
бахать | ? |
башма́к | ? |
балы «зв’язаний» (тур. bağlı) | ? |
бах- «зв’язувати, з’єднувати» (bağ-) | ? |
бех (вигук на позначення шуму від удару при падінні)
звуконаслідувальне утворення, паралельне до бах, бух;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бе́хати
«грюкати; бити»
набе́хкати
«щільно втискуючи, наповнити; [багато в щось накидати]»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бах | ? |
бух | ? |
дзвах (вигук, що передає звук сильного падіння)
очевидно, результат контамінації вигуків дзвяк та бах;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
дзвяк | ? |
бах | ? |
пах (вигук, що імітує звуки пострілу, важкого дихання)
звуконаслідувальне утворення, паралельне до бах, пих (пор.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
па́хкати
«[важко дихати]; видавати звуки при випусканні газу, пари; затягуючись, випускати дим при курінні»
пахкоті́ти
пахті́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бах | українська |
пих (пор.). | українська |
таба́х «гул, шум»
очевидно, звуконаслідувальне утворення, паралельне до бах, баба́х (пор.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бах | українська |
баба́х (пор.). | українська |
чвах «звуконаслідування, що зображує занурення твердого тіла у в’язку масу чи витягання його з неї»
звуконаслідувальне утворення, подібне до бах;
дієслова можна розглядати як експресивні варіанти до чва́кати, жвя́кати й под;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чва́хкати
«встромляти чи витягати тверде тіло з в’язкої густої маси»
чвяхкоті́ти
«ляпати, хлюпати»
чвя́хнути
«стьобнути, шмагнути»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бах | ? |
чва́кати | ? |
жвя́кати | ? |
ба́ха «випуклість, складка»
з другого боку, може бути пов’язане з п. [bachórz] «пузо», [bachora] «тс.», ч. слц. bachor «пузо, рубець (частина шлунка жуйних тварин)», болг. [ба́хур] «товста кишка (у тварин)», які виводяться (Laskowski RSł 26/1, 51 – 57) від псл. *bax- «набухати, набрякати»;
можливо, пов’язане, як запозичення, з свн. bache «стегно, окорок», що є варіантом форми backe «тс.», від якої походить фр. ст. англ. bacon «бекон»;
не зовсім ясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти
баха́стий
«опуклий, зморшкуватий»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
bacon «бекон» | англійська |
ба́хур «товста кишка (у тварин)» | болгарська |
bachórz «пузо» | польська |
*bax- «набухати, набрякати» | праслов’янська |
bache «стегно, окорок» | середньоверхньнімецька |
bachor «пузо, рубець (частина шлунка жуйних тварин)» | словацька |
bacon «бекон» | французька |
bachor «пузо, рубець (частина шлунка жуйних тварин)» | чеська |
bachora «тс.» | ? |
backe «тс.» | ? |
bacon «бекон» | ? |
бахма́тий «мішкуватий, занадто широкий (про одяг); неповороткий (про людину) Пі»
очевидно, результат контамінації слів [ба́ха] «опуклість, складка», [баха́стий] «опуклий, зморшкуватий» і [бахма́т] «верховий кінь; в’ючний кінь»;
р. [бахме́т] «незграбний, неповороткий», n. [bachmaty] «мішкуватий, незграбний, занадто широкий», bachmatowaty «низький, присадкуватий, пузатий», bachmat «пузань»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бахма́тний
«обвислий, присадкуватий; настовбурчений»
бахматоватый
«низький, присадкуватий»
(XVIII ст.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бахме́т «незграбний, неповороткий»«мішкуватий, незграбний, занадто широкий»«низький, присадкуватий, пузатий»«пузань» | російська |
ба́ха «опуклість, складка» | ? |
баха́стий «опуклий, зморшкуватий» | ? |
бахма́т «верховий кінь; в’ючний кінь» | ? |
бох «тулуб»
п. boch «обдертий тулуб (якоїсь худоби), тулуб вола; тулуб», як і ч. ст. bóch «лопатка свині», очевидно, походить від свн. bache «шинка, заднє стегно, окорок, шмат (сала, м’яса)», до якого зводиться й укр. ба́ха «випуклість, складка»;
запозичення з польської мови;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
boch «обдертий тулуб (якоїсь худоби), тулуб вола; тулуб» | польська |
bache «шинка, заднє стегно, окорок, шмат (сала, м’яса)» | середньоверхньнімецька |
ба́ха «випуклість, складка» | українська |
bóch «лопатка свині» | чеська |
bóch «лопатка свині» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України