БАГАТЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
бага́тий
думка (Trautmann 23) про давню спорідненість цих слів із слов’янськими неприйнятна;
псл. bogatъ «той, хто має великий наділ», похідне від *bogъ «доля, майно, багатство»;
дінд. bhágaḥ «маєток, щастя», пов’язане з bhájati «надавати, давати, наділяти», ав. baga-, Ьаүа- «бог, господь», тох. A pāk, тох. В pāke «частина, доля», алб. bagëtí «скотина, велика рогата худоба, тяглова худоба»;
в українській мові ба- замість бовиникло як результат асиміляції до а в наступному складі (пор. кажан, калач, качан, халява та ін.);
лит. bagótas, лтс. bagâts «багатий» є запозиченнями з слов’янських мов;
р. бога́тый, бр. бага́ты, др. богатыи, п. нл. bogaty, ч. слц. bohatý, вл. bohaty, болг. бога́т, м. богат, схв. бòгат, бòгати, слн. bogàt, стсл. богатъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
багатиня́
«багач»
багати́р
багатирня́
багати́рство
багати́тися
багаті́й
багаті́ти
бага́то
бага́тство
бага́тшати
багатшими
«збагачувати»
бага́тько
бага́тьмо
«велика кількість, купа, безліч»
бага́цько
бага́ч
багачня́
бога́тий
богати́ня
«тс.»
богати́р
«багач»
богати́рство
бога́то
бога́тство
бога́ч
бога́чий
«багацький»
збага́чувальний
збага́чувати
збага́чувач
убога́чення
«збагачення»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| baga- | авестійська |
| bagëtí «скотина, велика рогата худоба, тяглова худоба» | албанська |
| бага́ты | білоруська |
| бога́т | болгарська |
| bohaty | верхньолужицька |
| bhágaḥ «маєток, щастя» | давньоіндійська |
| богатыи | давньоруська |
| bagâts «багатий» | латиська |
| bagótas | литовська |
| богат | македонська |
| bogaty | нижньолужицька |
| bogaty | польська |
| bogatъ «той, хто має великий наділ» | праслов’янська |
| бога́тый | російська |
| бòгат | сербохорватська |
| bohatý | словацька |
| bogàt | словенська |
| богатъ | старослов’янська |
| бòгати | українська |
| bohatý | чеська |
| *bogъ «доля, майно, багатство» | ? |
| bhájati «надавати, давати, наділяти» | ? |
| Ьаүа- «бог, господь» | ? |
| A | ? |
| pāke «частина, доля» | ? |
| ба- (пор. кажан, калач, качан, халява та ін.) | ? |
| а (пор. кажан, калач, качан, халява та ін.) | ? |
бага́ття «вогнище»
очевидно, псл. bag- «горіти, тліти»;
споріднене з двн. bacchan, bahhan «пекти», дісл. baka, дангл. bacan, нвн. backen «тс.», гр. φώγω «смажу, печу»;
іє. «пекти» (Pokorny 113; Boisacq 1044);
безпідставно пов’язувалося (Потебня ЖСт 1891/3, 117; Зеленин II 59–60) з бага́тий як результат табуїстичної заміни назви небезпечної стихії, що знищує багатства;
р. [бага́тье] «вогонь», [бага́ть, бага́ч] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бага́ч
«смолисте дерево для підпалу»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| φώγω «смажу, печу» | грецька |
| bacan | давньоанглійська |
| bacchan | давньоверхньонімецька |
| baka | давньоісландська |
| backen «тс.» | нововерхньонімецька |
| bag- «горіти, тліти» | праслов’янська |
| бага́тье «вогонь» | російська |
| бага́ть | українська |
| бага́ч «тс.» | українська |
| bahhan «пекти» | ? |
| бага́тий | ? |
бо́гад «посад, посаг, місце для молодих» (на весіллі)
неясне;
можливо, пов’язане з бага́тий – пор. [бага́ття] «багатство, придане» ЛЧерк;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бага́тий | ? |
| бага́ття «багатство, придане» | ? |
збі́жжя
очевидно, споріднене з дінд. subhágaḥ «щасливий», ав. һиbаү «тс.», утвореними з основ su(hu-) «хороший», спорідненої з гр. εὔς «тс.», і bhága- «добробут, щастя», спорідненої з псл. bogъ, bog-atъ, укр. бог, бага́тий;
псл. *sъbožьje «щастя, багатство, маєток, скот, збіжжя»;
р. [збо́жье] «збіжжя; добро, багатство», бр. збо́жжа «збіжжя», п. zboże «тс.», ч. zboží «худоба, майно» (‹ст. sbožie «товар; [збіжжя]»), слц. zbožie «збіжжя», вл. zbože «щастя; добробут», нл. zbóžo «худоба; майно»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
збіжже́вий
збі́жниця
«хлібне зерно»
збо́жевий
збо́жжя
збо́жниця
«приміщення для зернового хліба»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| һиbаү- «тс.» | авестійська |
| збо́жжа «збіжжя» | білоруська |
| zbože «щастя; добробут» | верхньолужицька |
| εὔς «тс.» | грецька |
| subhágaḥ «щасливий» | давньоіндійська |
| su(hu-) «хороший» | давньоіндійська |
| bhága- «добробут, щастя» | давньоіндійська |
| zbóžo «худоба; майно» | нижньолужицька |
| zboże «тс.» | польська |
| sbožie «товар; [збіжжя]» | польська |
| bogъ | праслов’янська |
| bog-atъ | праслов’янська |
| *sъbožьje «щастя, багатство, маєток, скот, збіжжя» | праслов’янська |
| збо́жье «збіжжя; добро, багатство» | російська |
| zbožie «збіжжя» | словацька |
| бог | українська |
| бага́тий | українська |
| zboží «худоба, майно»«товар; [збіжжя]» (‹ст. sbožie ) | чеська |
кажа́н «летюча миша, Vespertilio» (зоол.)
похідне утворення від [ко́жа] «шкіра»;
назва зумовлена тим, що роль крил у кажана виконують шкіряні перетинки;
у першому складі о перейшло в а під впливом наголошеного а наступного складу, як у словах бага́тий, хазя́їн, халя́ва;
р. кожа́н, [ко́жаник] «кажан», [ко́жаница], бр. кажа́н, п. [każan] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кажаненя́
«маля кажана»
кажа́нка
«самка кажана»
кожа́н
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кажа́н | білоруська |
| każan «тс.» | польська |
| ко́жа «шкіра» | російська |
| кожа́н | російська |
| ко́жаник «кажан» | російська |
| ко́жаница | російська |
| бага́тий | ? |
| хазя́їн | ? |
| халя́ва | ? |
кала́ч
припущення про запозичення форми з середньогрецького або романського джерела (Фасмер ГСЭ 3, 104; Bern. І 541; Karłowicz SWO 290; Korsch AfSlPh 9, 17–18) необґрунтовані;
зміна кореневого о в а відбулась перед наступним складом з наголошеним а, як у словах бага́тий, кажа́н, хазя́їн та ін;
псл. kolačь «печений хліб круглої форми», похідне утворення від kolo «коло»;
пор. ч. (мор.) [koło] «калач, що дається челяді за службу», болг. [коло] «калач», р. [колесо́] «великий калач, круглий житній хліб», схв. [колак]=кòлāч, болг. [кола́к], кола́ч, м. колак «обрядовий хліб, яким запрошують на весілля; бублик»;
назву утворено відповідно до округлої форми печива, що мала первісно обрядове значення (коло як символ щастя);
р. кала́ч, кола́ч «круглий крендель, плетена булочка з білої муки», бр. кала́ч, др. колачь «тс.», п. kołacz «тс.; обрядовий весільний хліб круглої форми; макухи, збиті в круглу балабуху», ч. koláč «пиріг; [круглий очіпок]; (ст.) плата, нагорода, вид податку», слц. koláč «здобна булка, пиріг», вл. kołač «круглий білий хліб», нл. kółac «тс.», болг. кола́ч «обрядовий круглий хліб, перепічка», м. колач «тс.», схв. кòлāч «білий хліб у формі персня (обрядовий дар при відвідинах); перепічка; подарунок (за добру новину)», слн. koláč «білий круглий хліб (обрядовий); кругла плоска посудина для вина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кала́чиком
кала́чини
«четвертий день весілля в Галичині, коли молоді дістають подарунки»
кала́чник
«пекар»
кала́шник
«тс.»
кола́ч
«калач; варений овечий сир круглої форми; глиняна посудина на горілку у формі кола; перевесло»
колачи́ння
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кола́ч «круглий крендель, плетена булочка з білої муки» | арабська |
| кала́ч | білоруська |
| коло «калач» | болгарська |
| кола́к | болгарська |
| кола́ч | болгарська |
| кола́ч «обрядовий круглий хліб, перепічка» | болгарська |
| kołač «круглий білий хліб» | верхньолужицька |
| колачь «тс.» | давньоруська |
| колак «обрядовий хліб, яким запрошують на весілля; бублик» | македонська |
| колач «тс.» | македонська |
| kółac «тс.» | нижньолужицька |
| kołacz «тс.; обрядовий весільний хліб круглої форми; макухи, збиті в круглу балабуху» | польська |
| kolačь «печений хліб круглої форми» | праслов’янська |
| kolo «коло» | праслов’янська |
| колесо́ «великий калач, круглий житній хліб» | російська |
| кала́ч | російська |
| колак | сербохорватська |
| кòлāч «білий хліб у формі персня (обрядовий дар при відвідинах); перепічка; подарунок (за добру новину)» | сербохорватська |
| koláč «здобна булка, пиріг» | словацька |
| koláč «білий круглий хліб (обрядовий); кругла плоска посудина для вина» | словенська |
| koło «калач, що дається челяді за службу» (мор.) | чеська |
| koláč «пиріг; [круглий очіпок]; (ст.) плата, нагорода, вид податку» | чеська |
| бага́тий | ? |
| кажа́н | ? |
| хазя́їн | ? |
убо́гий «бідний, недорогий; мізерний; нікчемний»
псл. ǫbogъ з первісним значенням «позбавлений багатства», ǫbogъjь;
утворення з префікса ǫ-, що тут означає заперечення, відокремлення, і кореня bog-, наявного в псл. bogъ, bogatъ, укр. бага́тий, бог;
р. убо́гий «бідний; немічний; мізерний», бр. убо́гі, др. оубогъ «бідний, жебрак; увічний», п. ubogi, ч. ubohý, слц. úbohý, болг. убо́г, схв. у̀бог, слн. ubóg, стсл. оубогъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вбо́генький
вбо́генько
вбо́гий
вбо́го
вбо́жество
вбо́жіти
вбо́жішати
вбо́зтво
збо́жіти
«збідніти»
зубо́жити
«зробити бідним»
зубо́житися
«тс.»
зубо́жіти
«тс.»
у́біж
«бідняки»
убі́жжя
«убозтво»
убі́жський
убі́зький
убо́га
«небога»
убо́генький
убо́генько
убо́го
убо́гшати
у́бож
«біднота, бідняки»
убо́жа́ти
«бідніти»
убо́жество
«убогість, бідність»
убожина́
«біднота»
убожи́ти
«тс.»
убо́жі́ти
«тс.»
убо́жішати
убо́жство
«убожество»
убо́жчати
«ставати біднішим»
убо́жшати
«тс.»
убо́жший
убо́зтво
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| убо́гі | білоруська |
| убо́г | болгарська |
| оубогъ «бідний, жебрак; увічний» | давньоруська |
| ubogi | польська |
| ǫbogъ «позбавлений багатства» | праслов’янська |
| ǫbogъjь | праслов’янська |
| bogъ | праслов’янська |
| bogatъ | праслов’янська |
| убо́гий «бідний; немічний; мізерний» | російська |
| у̀бог | сербохорватська |
| úbohý | словацька |
| ubóg | словенська |
| оубогъ | старослов’янська |
| бага́тий | українська |
| бог | українська |
| ubohý | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України