АННА — ЕТИМОЛОГІЯ

Га́нна

через старослов’янську мову запозичене з грецької;
гр. Ἄννα походить від гебр. Hānnah, яке пов’язується з основою ḥānán «він був милостивий, виявляв ласку»;
р. бол г. м. Анна, бр. Ганна, п. нл. Anna, ч. Anna, Hana, вл. Hana, схв. Ана, слн. Ana, стсл. Анна, Ана;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Γάничка
Анна
Анна
Анниця
Анютка
Га
Гальшка
Галя
Гандзя
Ганка
Ганниця
Ганнуля
Ганнуня
Ганнуся
Ганця
Ганька
Ганя
Н
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Ганна білоруська
Hana верхньолужицька
Hānna гебрайська
Ἄννα грецька
Anna нижньолужицька
Anna польська
Анна російська
Ана сербохорватська
Ana словенська
Анна старослов’янська
Anna чеська
ḥānán «він був милостивий, виявляв ласку» ?


Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.