АВА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
а́ва «вид рибальської сітки; рибальський каючок Mo»
очевидно, запозичення з молдавської мови;
молд. а́вэ (рум. ávă) «невід» походить від тур. [av], крим.тат. aw «тс.», що зводиться до спільнотюркського кореня a:ķ «сітка, невід; полювання»;
болг. [а́ва] «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
а́ва «тс.» | болгарська |
aw «тс.» | кримсько-татарська |
а́вэ «невід» (рум. ávă) | молдавська |
ávă | румунська |
a:ķ «сітка, невід; полювання» | середньотюркська |
av | турецька |
ава́ (вигук несподіванки, здивування, шкодування і ін.)
очевидно, результат злиття вигуку *ав (au, мабуть, запозиченого з німецької мови, пор. нім. au) і вигуку а;
можливе також припущення про злиття вигуку а з відмерлим тепер вигуком *ва (пор. овва́ і ін.);
бр. [ава́й], п. ст. awa «ото», ч. au «ой», ст. ave «ох», вл. aw «ой», полаб. au «ох», схв. àвај «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ава́й | білоруська |
aw «ой» | верхньолужицька |
au (au, мабуть, запозиченого з німецької мови, пор. нім. au) | німецька |
au «ох» | полабська |
awa «ото» | польська |
àвај «тс.» | сербохорватська |
au «ой» | чеська |
ave «ох» | чеська |
а з (пор. овва́ і ін.) | ? |
*ва (пор. овва́ і ін.) | ? |
а́вчик «рибалка на каючку Mo; малий рибальський човен Берл»
тур. avcı «мисливець, рибалка» є похідним від av «полювання; здобич»;
на українському ґрунті семантично зближується з а́ва «вид рибальської сітки»;
очевидно, видозмінене запозичення з турецької мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти
г-а бригада
( «бригада рибалок, що використовує гавчики»)
га́вчик
«малий рибальський човен»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
avcı «мисливець, рибалка» | турецька |
av «полювання; здобич» | ? |
а́ва «вид рибальської сітки» | ? |
аво́ «ось»
складне утворення з часток а і *во «от» (і вказівного займенника с. р. се) (Даль, 1880, І, 3);
менш переконливим є пояснення р. авось як результату злиття а і осе (Буслаев 157; Соболевский Лекции 95; Грот САН 1891, І 8; Фасмер І 59; Шанский ЭСРЯ І 1, ЗО) або а, ово і се (Zubatý LF 36, 112, 341; Горяев 1; Bern. I 21; Преобр. І 1; Sł. prasł. I 165);
р. аво́сь «можливо; от», бр. [аво́] «от», др. авосе «от», n. awo «от; можливо, адже», серб. ст. аво «ось, а ось», болг. ст. аво «от; раптом», схв. ст. avo «от»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
аво́сь
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
аво́ «от» | білоруська |
аво «от; раптом» | болгарська |
авосе «от»«от; можливо, адже» | давньоруська |
авось | російська |
а | російська |
осе | російська |
avo «от» | сербохорватська |
а і *во «от» (і вказівного займенника с. р. се) | ? |
ово і се | ? |
аво́сь «можливо; от» | ? |
аво «ось, а ось» | ? |
аво «ось, а ось» | ? |
аво «от; раптом» | ? |
avo «от» | ? |
аву́ (вигук, що передає виття собаки, вовка)
звуконаслідування, яке в окремих мовах могло виникати самостійно або під впливом сусідніх мов;
пор. лтс. aũ «тс.» (Mühl.– Endz. I 214);
п. au, awu, ou;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
aũ «тс.» | латиська |
au | польська |
awu | польська |
ou | польська |
aũ «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України