АБ — ЕТИМОЛОГІЯ

о (прийм.)

псл. о, ob, obь;
первіснішим є ob, яке перед приголосними спростилося в о;
результат злиття двох (або й трьох) давніших прийменників: іє. *obhi, до якого зводяться дінд. abhí «до, через, з-», ав. aibī, aivi «тс.», дперс. abiy «до», лат. ob «до, перед, для, за», op- (в operio «закриваю», із op- і основи дієслова *u̯erio, спорідненого з лит. àtveriu «відкриваю», псл. *vorta, укр. ворота; oportet «треба, слід» із op-/ob- і основи дієслова *vortēre/vertere «обертатися», спорідненого з псл. *vьr̥těti, укр. верті́ти), та іє. *opi (*epi), що виступає в лит. apiẽ «про, навколо», арі-, арý-, ар- «о-, об-», лтс. ар «біля, навколо», дінд. арі «також, сюди, при, в», ав. аірі «також, до, в», гр. ἐπί, ἔπί «на», ὀπίσ(σ)ω «позаду, назад», іон. атт. ὄπίσϑε(ν) «за, позаду»;
з огляду на давнє значення «по обидва боки» псл. ob(ь) зіставляється також з псл. oba «обидва», лат. ambi- «навколо», гр. ἀμφί «тс., біля» (іє. *ambhi);
р. о, об, обо, бр. а, аб, аба, др. о, объ, п. о, ст. ob, ч. о, ob, слц. о, ob-, вл. wo, wob, нл. wo, wob, hob, болг. о, об, оби, м. об-, схв. о, ст. об, слн. о, ob, стсл. о, об;
Фонетичні та словотвірні варіанти

о-
об
об-
обі-
обо-
Етимологічні відповідники

Слово Мова
aibī авестійська
аірі «також, до, в» авестійська
ὄπίσϑε(ν) «за, позаду» аттічний
а білоруська
о болгарська
wo верхньолужицька
wob верхньолужицька
ἐπί грецька
ἀμφί «тс., біля» (іє. *ambhi) грецька
abhí «до, через, з-» давньоіндійська
арі «також, сюди, при, в» давньоіндійська
abiy «до» давньоперська
о давньоруська
*obhi індоєвропейська
*opi (*epi) індоєвропейська
ὄπίσϑε(ν) «за, позаду» іонійський
ob «до, перед, для, за» латинська
ambi- «навколо» латинська
ар «біля, навколо» латиська
apiẽ «про, навколо» литовська
об- македонська
wo нижньолужицька
wob нижньолужицька
hob нижньолужицька
о польська
о праслов’янська
ob(ь) праслов’янська
oba «обидва» праслов’янська
о російська
о сербохорватська
о словацька
ob- словацька
о словенська
ob словенська
о старослов’янська
об українська
обо українська
аб українська
аба українська
объ українська
об українська
оби українська
об українська
о чеська
ob чеська
ob ?
obь ?
aivi «тс.» ?
op- (в operio «закриваю», із op- і основи дієслова *u̯erio, спорідненого з лит. àtveriu «відкриваю», псл. *vorta, укр. ворота; oportet «треба, слід» із op-/ob- і основи дієслова *vortēre/vertere «обертатися», спорідненого з псл. *vьr̥těti, укр. верті́ти) ?
арі- ?
арý- ?
ар- «о-, об-» ?
ἔπί «на» ?
ὀπίσ(σ)ω «позаду, назад» ?
значення «по обидва боки» ?
ob ?
об ?


Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.